На Обухівщині знайшли роботу відомого єврейського майстра

Джерело: КИЇВЩИНА: СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Срібна стопка, вага 30 г.

Напис знизу: "За здравие Михаила 8 ноября 1886г. с. Мироновка".

Зверху напис: "Память от Петра Ивановича Разумовского".

Стоїть клеймо відомого єврейського майстра Заходера Ізраїля Євсейовича (ІЕЗ).

У різний час мав майстерні в москві і Києві.

Можливо, цю стопку заказав колись заможній Миронівчанин, - розповів Сергій Ситник.

Довідково (за матеріалами berdychiv.in.ua).

Історична довідка:

1851 рік: Ізраїль Єселевич Заходер, купець 2-ї гільдії, відкриває свою першу фабрику з виготовлення срібних виробів у місті Шклов Могильовської губернії (нині Білорусь). Фабрика спеціалізується на виготовленні ложок, виделок та підсвічників зі срібла вручну.

1867 рік: Завдяки доброчесності та старанному виконанню замовлень, ім'я Заходера стає відомим у країні, і він здобуває численних замовників у Москві. На фабриці вже працює 10 робітників, а річний оборот становить близько 12 тисяч рублів.

1868 рік: Наявність клієнтури в Москві спонукає Заходера переїхати до цього міста. Після переїзду кількість майстрів зростає до 40, з'являються перші верстати. Фабрика розширює асортимент, виготовляючи вироби на будь-який попит, з акцентом на чарки різноманітних фасонів. Торговий оборот зростає до 60 тис. рублів на рік.

1877-1878 роки: Російсько-турецька війна негативно впливає на економіку країни. Ціни на срібло різко зростають, і лише відсутність заборгованостей перед постачальниками рятує Заходера від банкрутства. Він змушений звільнити більшість працівників та перейти на виготовлення виробів з міді, бронзи та інших дешевих металів.

1887 рік: Ринок срібних виробів починає оживати. Кількість працівників знову зростає і за кілька років сягає 45 осіб. Формується новий ринок збуту - Південно-Західний край Російської імперії.

1891 рік: За непередбачуваних обставин Заходер змушений покинути Москву і шукати нове місце для виробництва. Причина: згідно з указом 1891 року, євреям забороняється проживати в Москві та Московській губернії. Заходер обирає Бердичів, як найбільш зручне для нього місце.

1892 рік: У Бердичеві відкривається невелика фабрика, 16 робітників привезені з Москви. Фабрика розташовується на вулиці Білопільській у будинку Кришетула. Заходер стає одним з перших абонентів місцевої телефонної станції.

Наступні 10 років:

• Виробництво в Бердичеві зміцнюється, кількість працівників зростає до 59 осіб.
• На фабрику приймають на навчання місцевих хлопчиків, тому вже на початку XX століття більшість робітників - місцеві.
• З 1896 року на фабриці працює двигун (6 к.с.), що свідчить про високий рівень виробництва.
• Річний оборот сягає 100 пудів (1600 кг) виробів зі свого срібла та стільки ж зі срібла замовників.
• Продукція експортується до Польщі, Австрії та Туреччини.
• Заводське клеймо "И.Е.З." стає широко відомим і представляє високий рівень бердичівських майстрів.
• У Бердичеві відкривається пробірна установа, яка обслуговує ювелірів, включаючи Заходера.
• Більшість продукції виготовляється на підприємстві Заходера (174 пуда 1 фунт 2 золотника).

Асортимент та оздоблення виробів:

• В основному, на фабриці Заходера виготовляли срібний столовий посуд: ложки, виделки, чарки, підноси, підсклянники, келихи, вази тощо.
• Найчастіше вироби прикрашали гравіюванням. Найпоширенішим мотивом був архітектурний пейзаж - умовне зображення двох будівель у медальйонах різноманітних форм, прикрашених рослинним візерунком.

Заробітна плата та страйк:

• Заробітна плата розраховувалась на фабриці, виходячи з ваги вироблених виробів.
• У 1902 році відбувся страйк 18 робітників, які вимагали збільшення зарплати, але він закінчився невдачею.

Участь у виставках та нагороди:

• 1901 рік - Заходер представляє продукцію своєї фабрики на сільськогосподарській виставці в Бердичеві та отримує велику срібну медаль.
• 1901 рік - фабрика нагороджена золотою медаллю на виставці в Ніжині та великою срібною медаллю на сільськогосподарській виставці в Києві.
• 1903 рік - Заходер експонує кращі зразки своїх виробів на I Міжнародній художній виставці металу і каменя у Петербурзі та отримує похвальний відгук