
Джерело: medicalxpress.com
Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, свідчить про те, що тривалість сну безпосередньо корелює зі швидкістю біологічного старіння не лише мозку, а й серця, легень, печінки та імунної системи. Команда вчених під керівництвом Джунхао Вена, доцента радіології Колумбійського університету, використала машинне навчання для аналізу даних пів мільйона учасників британського Biobank, щоб створити цифрові «годинники старіння» для окремих органів.
Традиційні біологічні годинники зазвичай вимірюють старіння всього організму загалом. Проте органи старіють із різною швидкістю. Використовуючи білкові маркери з аналізів крові, метаболічні дані та медичні зображення, група Вена розробила 23 специфічні годинники для 17 систем органів. Це дозволило вченим побачити, як спосіб життя, зокрема сон, впливає на кожну систему окремо.
Дослідження виявило чітку U-подібну залежність: як занадто коротка (менше 6 годин), так і занадто тривала (понад 8 годин) відсутність сну прискорює біологічний годинник. Найповільніше старіння спостерігалося у людей, які повідомляли про 6,4–7,8 годин сну на добу.
| Тривалість сну | Вплив на організм | Пов'язані ризики |
| Короткий (< 6 год) | Прискорене старіння мозку, серця, імунної системи | Ожиріння, діабет 2 типу, гіпертонія, тривожність |
| Оптимальний (6,4–7,8 год) | Найнижча швидкість старіння органів | Підтримка метаболічного балансу та здоров'я серця |
| Тривалий (> 8 год) | Прискорене старіння через запальні та метаболічні шляхи | ХОЗЛ, астма, депресія, розлади травлення |
Результати підкреслюють, що сон є частиною скоординованої мережі «мозок-тіло». Недосип виявився тісно пов'язаним із депресивними епізодами, ішемічною хворобою серця та аритмією. Водночас і короткий, і тривалий сон корелюють із хронічними обструктивними захворюваннями легень та розладами ШКТ, такими як гастрит.
Особливу увагу вчені приділили депресії в пізньому віці. Аналіз показав, що короткий сон безпосередньо впливає на розвиток хвороби, тоді як надмірний сон діє через складні шляхи, пов'язані з годинниками мозку та жирової тканини (адипозними годинниками). Це означає, що пацієнти з різними режимами сну потребують різних терапевтичних підходів.
Джунхао Вен зазначає, що ці дані є надзвичайно важливими для майбутньої профілактичної медицини. Розуміння того, що сон — це модифікований фактор способу життя, дає змогу людям свідомо коригувати свої звички, щоб сповільнити біологічне старіння та знизити ризик виникнення цілого спектру хронічних захворювань.