Я, на жаль, не володію настільки потужним інтелектуальним потенціалом, а тому займаюся мікро-історією – вивчаю 24 кв. кілометри Обухова + трошки Українку і Трипілля.
Але і тут є свої адепти глиняних зорельотів, котрі діють в парадигмі «дослідження - для слабаків», справжні експерти не соромляться демонструвати свій ефект Даннінга-Крюґера (тип когнітивного упередження, за якого люди вважають себе розумнішими та здібнішими, ніж вони є насправді).
Я згадав про це під час обсервації одного з випусків журнала «Краєзнавство» за 1927 рік. У ньому напрочуд вичерпно описаний метод дослідження гончарства, котрий трохи відрізняється від обухівського з його «наше було жовтеньке, а їх зелененьке. На основі цього ми робимо висновок про існування таємного і знищеного більшовиками «Обухівського гончарного чуда».
Якщо серйозно, то журнал сєй пречудовий. Погано тільки, що кількість відсканованих випусків дуже мала.
Спойлер:
1. Правопис і штиль збережено (крім «ганчар»)
2. Кілька слів погано видно і тому вони можуть бути передані з помилкою.
3. Фоточки з експедиції Макаренка нашими теренами в 1911 році. Свого часу я писав про них пост, відтак коротко повторюся – це Обухів чи Трипілля. Але цей висновок я зробив на основі спекулятивної логіки, тому можу помилятися.
***
Отже,
В. КРАВЧЕНКО. ПРОГРАМ ВИВЧЕННЯ ГОНЧАРСТВА
(правопис і штиль збережено)
І. ГОНЧАРСЬКА ГЛИНА.
1. По яких властивостях довідуються, що глина придатна для гончарства.
2. По яких місцях (урочищах, ярах й т. інше) є гончарська глина.
3. Чи глибоко вона лежить від земної поверхні.
4. Яка її приблизна кількість у кожному окремому уложенні.
5. Здобувають глину:
а) яким знаряддям;
б) як саме, коли вона від поверхні:
1. Близько
2. Глибоко
6. Яке вживають приладдя для:
а) навантаження глини,
б) перевозки.
7. Коли глину привозять до гончаря, то деякий час їй годиться вилежати:
а) на свіжому повітрі чи
б) в хаті.
8. Знаряддя, що ними розбивають необроблену глину:
а) яка місцева назва,
б) яке на вигляд,
в) з чого воно,
г) як ним працюють.
9. Стружать глину знаряддями:
а) яким,
б) яке на вигляд,
в) з чого воно,
г) як ним стружать (зазначити ввесь процес).
10. Очищають глину пальцями:
а) від чого їй,
б) яким шляхом.
11. Крім зазначеного, яке ще вживають знаряддя для очистки глини.
12. Кавалки, в які складають глину перед виробництвом:
а) які мають назви,
б) де вони перележують.
***
ІІ. МАЙСТЕРНЯ.
Який вигляд майстерні:
1. Зовнішній
2. Внутрішній
в) з чого вона і коли збудована,
г) чим накрита її т. ін.
Примітка: Подати план, а як можна, то й розріз майстерні, при чому накреслити на ньому всі ті місця, як на дворі, так і в середині, що стосуються до гончарства, напр.:
а) де лежить глина необроблена,
б) де обробляють глину,
в) де готова глина для виробництва,
г) місце розташування кружала,
д) де сохнуть горшки,
е) де виготовлюють молок (жорна),
є) де варять поливу,
ж) місце, де стоять жорна й т. ін.
Як план помешкань, так і всіх знарядь, приладів і предметів, які виробляються, подавати в певному масштабі, з дотримуванням метричної системи.
***
III. ГОНЧАРСЬКИЙ СТАНОК ТА ПРАЦЯ НА НЬОМУ
1. Які є місцеві зразки гончарського кружала (станка).
2. Які назви місцеві:
а) станків (кругів),
б) різних їхніх частин.
3. Які і станки (кожен зокрема) збудовано.
4. Яка різниця між «шльонським» та «волоським» станком.
5. Для того, щоб станок (круг) по можливості був не хибкий, то як його:
а) припасовують,
б) до чого.
6. Для чого вживають «копил» чи то «лисичку» і які вони на вигляд.
7. Крім власних пальців — яке ще є допоміжне знаряддя у гончаря під час посадки посуду на крузі.
8. Зазначити всі тонкощі, — як гончар проводить самий процес вироблення посудини, починаючи з того моменту, коли він поклав глину на кружало й доки посудину не буде виліплено.
9. Яка роля гончарського „ножа“ підчас вироблювання посуду на кружалі.
10. Чим гончар зрізує вже готову посудину з кружала.
11. Де й як гончар розташовує для висихання випиляний ним посуд.
Примітка: Як що знайдуться заміри, то варт подати маленьких працею коло кружала.
***
IV. ПОСУД, ЩО ВИРОБЛЯЄ ГОНЧАР
1. Які зразки глиняного посуду виробляє гончар у себе на місці.
2. Які місцеві назви усякого зразку посуду зокрема, як от:
банька, каганець, мисочка,
близнята, кадило, тарілка,
ведмедик, кубушка, тиква,
гладишок, кухлик, чайник,
горщик, макітра, чашка,
глечик, миска, ложка і т. ін.
2. Чи не виробляють посуду, що нагадував би різних тварин, як от:
ведмідь, козлик, гусочка,
баранець, півник, качечка й т. ін.,
коник, (кугутик).
4. Які взагалі виробляють дитячі цяцьки з глини (свистунці й т. ін.).
5. Які місцеві назви всякої з тих цяцьок зокрема.
6. Який є спеціальний посуд, крім варки в ньому їжі, на те, щоб тримати в ньому:
• воду,
• сирівець,
• молоко,
• збіжжя й т. ін.
7. Які є окремі серії:
а) макітер,
б) ринок і т. ін.
8. Яка форма посуду для:
а) сирної паски,
б) на бабу (хлібну паску),
в) для виготування колива і т. ін.
Примітка: Пильну увагу звернути на форму так званого «ритуального посуду», себто посуду, що його вживають для приготування їжі підчас родин, хрестин, весілля, похорону, за нового свята, для лікувань і ін.
***
V. ПОЛИВА (ПОЛИВО).
1. Роблять поливу:
а) з чого,
б) як.
2. Здобувають матеріял на поливу:
а) де,
б) в якій кількості.
3. Як що полива робиться (мелеться) на жорнах, то:
а) які припаси йдуть на те,
б) яка кількість усього зокрема.
4. Яка буває полива:
а) рідка чи
б) густа (суха).
5. Як що поливу накладають суху, то як роблять, щоб вона трималася на посуді.
6. Накладають поливу:
а) до випалювання посуду чи
б) після випалювання.
7. Як що колись поливу накладали після першого випалювання, то:
а) з якого часу перейшли на інший спосіб,
б) звідки пішов новий спосіб і
в) хто і яким шляхом його завів.
8. Що роблять для того, щоб неполив’яний горщик (замісць червоного, білого) виходив цілком чорний.
9. Робити горщики чорними навчилися.
а) коли,
б) звідки,
в) через кого.
Примітка: Подати малюнок, а при можливості й модель жорен, на яких мелють, „молок“ і т. ін., зазначивши місцеві назви всякої їхньої окремої частини.
10. Чим фарбують по поливі, щоб вона була:
а) чорна,
б) зелена,
в) жовтогаряча,
г) біла й т. ін.
***
VI. РОЗМАЛЬОВУВАННЯ ПОСУДУ (ОРНАМЕНТИКА)
1. Фарби, якими малюють по поливі, готуються:
а) з чого,
б) як.
2. Звідки здобуваються:
а) матеріял на фарби,
б) сама фарба.
3. Як що розмальовують неполив’яний посуд, то для того уживають:
а) палець,
б) ніготь,
в) паличку (з чого й яка на вигляд чи то),
г) перце й т. ін,
4. Процес фарбування чи то взагалі накладання на нього орнаментики:
а) на чому,
б) яким шляхом.
5. Як розмальовують неполив’яний посуд матовою фарбою.
6. Яку ролю і коли саме в фарбуванні відограє товарячий ріг з перцем.
7. Які основні мотиви орнаментики:
а) рослинні чи
б) геометричні.
8. Які місцеві назви малюнків орнаментики:
а) рослинних (галузками, листя, ружа, яблука, грушки і т. ін.),
б) тваринних (метелики, бараниці, коні, великі очі, чоловічки і т. ін.),
в) геометричних (кривульки, ляски й т. ін.).
9. Якщо малюють на посуді обличчя видатних осіб, то: …
а) яких саме,
б) які місцеві назви цих малюнків,
в) коли, звідки й яким шляхом вони поширились.
10. Поле (на якому посуді), по якому роблять малюнки:
а) якого кольору,
б) яким шляхом його накладають.
11. Звідки місцеві гончарі навчилися:
а) малювати взагалі,
б) усякого певного малюнка зокрема.
12. Малюнки з натури беруть:
а) хто з гончарів,
б) з чого (з квіток, листочків, з тварин і т. ін.),
в) яким шляхом.
***
VII. ГОРЕН. УКЛАДУВАННЯ І УЧЕРЕПЛЮВАННЯ ПОСУДУ
1. Які місцеві назви:
а) горена,
б) всякої його окремої частини.
2. Який зовнішній вигляд:
а) горена в цілому, з надвору,
б) всякої його окремої частини:
1. з надвору,
2. в середині.
3. Скільки в горені прогонів для проходу полум’я.
4. Яке є знаряддя для певної праці при горені.
5. Як розташовують у горені горщики, щоб вони підчас випалювання не розсунулись, а також, щоб полум’я охоплювало їх звідусюди.
6. Учереплюють посуд з надвору, щоб не задував вітер:
а) чим і
б) як.
Примітка: З горена подати:
1. малюнок зовнішнього його вигляду,
2. план і розріз,
3. розміри всякої окремої частини.
7. Як вживають допоміжне знаряддя при горені.
***
VIII. ПАЛИВО І ВИПАЛЮВАННЯ ПОСУДУ
8. Яке вживають паливо підчас випалювання посуду.
9. Як що палять дрова, то:
а) яка порода дерева,
б) яка порода дерева краще.
10. Яких властивостей треба додержуватись підчас випалювання горщиків, зокрема яким паливом, як от:
а) солома,
б) торф,
в) кізяк,
г) осичина.
д) дуб, грабина чи то соснина,
е) корчі й т. ін.
11. Яким шляхом провадиться випалювання посуду вдруге, як уже:
а) один раз обпалений посуд, покритий поливою,
б) пофарбований без поливи.
12. Які ознаки того, що посуд випалився.
13. Яким шляхом розхолоджують випалений у горені посуд, щоб він не порепався.
14. Скільки часу потрібно на розхолоджування випаленого посуду:
а) без поливи,
б) чорного,
в) полив’яного й т. ін.
***
IX. СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ
А. Загальні відомості.
15. Скільки ганчарських родин:
а) було до революції,
б) є зараз.
16. Через що збільшилась чи то зменшилась кількість ганчарських родин за останній час.
17. Яка загальна кількість ганчарів (робітників) працює в певній місцині.
18. Яка кількість осіб працює у певного ганчаря:
а) своєї сім’ї,
б) найманих робітників.
19. Як поділяються робітники по націям.
20. Скільки робітників:
а) письменних,
б) неписьменних.
21. Оскільки ганчарська родина більше розвинена за неганчарську.
22. Як що працюють діти, то скільки:
а) своїх,
б) найманих,
в) хлопців,
г) дівчат.
23. Які назви робітників у ганчарстві.
24. Скільки:
а) майстрів,
б) підмайстрів і т. ін.
25. Які умови оплати праці:
а) майстрові,
б) підмайстрові,
в) звичайному робітникові (чорноробочому),
г) дорослому,
ґ) неповнолітньому.
26. Чи багато певна особа витрачає часу на певну працю у виробництві.
27. Скільки виробляє певний робітник (дорослий чи то неповнолітній), коли працює:
а) умовно,
б) за восьмигодинний день праці,
в) за тиждень,
г) за місяць,
ґ) на строк (строковий).
28. Які ще бувають умови щодо праці.
Примітка: При підрахуванні зарібку, треба, крім платні, переводити на гроші й усе утримання робітника певної кваліфікації, куди входить:
а) помешкання,
б) їжа,
в) одяг і т. ін.
15. Які культурні потреби робітника й яким шляхом задовольняє їх господар.
16. Як ставляться до сучасних культурних установ, як от: хата-читальня, сельбудинок, лікнеп і т. ін.:
а) гончарі-господарі,
б) найняті робітники.
***
X. ГРОШОВИЙ БЮДЖЕТ ГОНЧАРЯ
1. Скільки витрачає господар при виробі певної кількості посуду на:
а) набування глини,
б) обробку її,
в) виріб посуду,
г) поливу,
ґ) випалювання й т. ін.
2. Чому продає гончар відповідну кількість посуду:
а) за гроші,
б) в обмін на певні припаси.
• Де й почому більше:
а) продають за гроші,
б) міняють на певні припаси.
• Який спеціальний рахунок щодо посуду вживають гончарі під час продажу його (потрійний горщик, потрійна макітра й т. ін.).
• Крім гончарства чим ще займаються місцеві гончарі та їхні родини.
• Яку кількість у відсотках складає до загального бюджету в господарстві заробок гончара.
• Яку суму грошей вкладає гончар у своє виробництво:
а) власних,
б) взятих у кредит.
• Який річний чистий прибуток гончаря:
а) від продажу горщиків,
б) від інших допоміжних занять,
в) пересічний з усіх прибутків.
XI. Кредитування та колективізм у гончарстві.
1. Які умови користування кредитом.
2. Чи є нахил у місцевих гончарів об’єднуватися у певні товариства.
3. Які елементи:
а) більш охоче йдуть до об’єднання,
б) ухиляються,
в) заважають і т. ін.
4. Скільки взагалі працює осіб у певній місцевості коло гончарства.
5. Скільки й яких об’єднаних гончарських товариств є у певній місцевості.
6. Яку кількість робітників об’єднує певне Т-во.
7. На яких умовах ті гончарі у всякому з тих Т-в об’єднуються.
8. Хто й коли об’єднав певне Т-во.
9. Як самі гончарі ставляться до таких об’єднань.
10. Що власне затримує гончарів від певних об’єднань.
11. Як уже Т-во існує, то хто його намагається:
А) зруйнувати
Ю) об’єднати (зміцнити)
***
ХI. КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ
1. Чи не заховалося в народі легенд, приказок, оповідань і т. ін. про те:
а) хто перший вигадав на світі ліпити горшки,
б) робити посуд різних окремих зразків.
2. Почали випалювати горшки:
а) коли,
б) яким шляхом про це довідались.
3. Перший вигадав гончарське кружало (станок):
а) хто й
б) коли.
4. Яка різниця сучасного кружала (станка) від попереднього, що вживають у певній місцевості.
5. Як-же тут завжди однаковий зразок кружала (станка) вживався, то може є перекази про те, що колись то й десь вживалось інше, то яке-ж воно було тоді на вигляд.
6. Вперше повелося гончарство у певній місцевості:
а) через кого й,
б) коли.
7. Чи багато тут родин, що їх кличуть (дражнять) — „Гончар“, „Горшик“ і т. ін., і взагалі мають таке прізвище, яке було-б близьким до гончарського виробництва.
8. Чи родини з подібними прізвищами й зараз працюють біля гончарства.
9 Як-що не працюють, то:
а) через що вони одержали своє прізвище й
б) коли.
10. Які є в народі, як про гончарство, так і про всякий гончарський посуд: казки, приказки, оповідання, загадки й т. ін.
Примітка: При набуванні цього матеріялу треба певної й гарної здібності. Навіть можна бути певним, що саме в той час, коли-б цей матеріял почати спеціально, за один день (підчас екскурсії) набувати, то з цього нічого не вийде. Треба, щоб дослідник був призвичаєний до того, щоб, перебуваючи в повсякчасному оточенні людського життя, де він провадить свої досліди, уміє з хатніх чи то якихось інших балачок, несподівано почувши якусь приказку чи то байку й т. ін. — зараз же й занотовувати її.
11. Хто в певній місцевості з гончарів найкращий:
а) майстер до виробу чи до розмальовки посуду,
б) співак чи то оповідач і т. ін.
Примітка: Якщо між гончарями виявиться якась талановита особа з того чи іншого боку, то зібрати про нього коротенький життєпис і невеличку характеристику.
