Причина цього проста: панівна ідеологія апелювала виключно до класової, егалітарної, часто моноетнічної структури населення.
Згідно з нею Обухів завжди був "великим селом" ("містечком"), в котрому жили трудолюбиві селяни-українці. Всі інші соціальні страти та етнічні групи були паразитичними (пр, духовенство, пани), тимчасовими (поляки, євреї), транзитними (татари) і тд.
Радянський ідеал жителя Обухова дуже стереотипний. Це гордий і працьовитий селянин, котрий століття гибіє під владою царів і панів, періодично "покозачується", повстає і жде-не-діждеться поки революція "звільнить" його.
***
ПРИКЛАДИ
ЦЬОГО МАЛО
Втім, станом на сьогодні я фіксую величезну лакуну, котру спробую заповнити, але, лише денце. На ньому лежить історія про "ОБУХІВСЬКИХ ЗЕМ’ЯН І БОЯР", розписана у докУменті під назвою "Інвентар й опис маєтностей замку й двору Обухова й волості із переліком жителів містечка Обухова, а також сусідніх сіл Слободи й Старого Обухова, 1618 рік".
***
Але, для початку про те, ХТО Ж ТАКІ ЦІ БОЯРИ?
Про це, до слова, дуже добре розписано у праці "ІСТОРІЯ ОКОЛИЧНОЇ ШЛЯХТИ В ОВРУЦЬКОМУ ПОВІТІ (Dzieje slachty okolicznej w Owruckim powiecie) przez doctora Antoniego J. Warsawa 1881).
Я трохи підчистив її і обробив за допомогою GPT і ось що вийшло:
ПОХОДЖЕННЯ БОЯР
1. Бояри виникли як нащадки княжих дружин, що залишилися після татарських погромів.
2. Після приходу ВКЛ бояри намагалися затвердити свої давні привілеї перед новими литовськими правителями.
3. Вони мали військовий досвід і продовжували служити, перейшовши під управління литовських князів і пізніше польських воєвод.
ОБОВ’ЯЗКИ ТА СЛУЖБА
1. Основним обов’язком бояр була військова служба, яка включала охорону замків, участь у походах і забезпечення безпеки регіону.
2. Вони виконували «ординську службу» — охороняли прикордонні території від татарських набігів і патрулювали стратегічно важливі застави.
3. Бояри були відповідальні за оборону замків, чергували на воротах і допомагали у захисті міста від зовнішніх загроз.
СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС І ПРАВА
1. З часом бояри здобули статус землевласників, отримавши привілеї, такі як право на суд перед воєводським судом, а також володіння землею за службу.
2. Їхній соціальний статус змінився, коли вони перетворилися на місцеву шляхту (околичну шляхту), але зберігали тісний зв'язок з військовими традиціями та місцевими магнатами.
3. Вони боролися за свої права перед старостами і воєводами, які намагалися контролювати їх і змушувати до додаткових обов'язків.
КОНФЛІКТИ ТА ПРАВОВІ ПИТАННЯ
1. Бояри часто конфліктували з місцевими старостами, які намагалися посилити контроль над ними та обмежити їхні привілеї.
2. Вони зверталися до королівського суду для захисту своїх прав і земель.
3. Протистояння між боярами та старостами призводило до тривалих судових процесів, які впливали на їхню економічну стабільність і політичну вагу.
ЗАНЕПАД ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ
1. З часом частина бояр перетворилася на околичну шляхту, втрачаючи свій початковий статус військових слуг князів і переходячи до мирного землеволодіння.
2. Вони зберігали певний статус в регіоні, але втрачали привілеї через посилення влади старост та інтеграцію в ширшу систему польської шляхти.
3. До кінця XVIII століття їхня роль значно зменшилася, і вони злилися з іншими шляхетськими родами, втрачаючи свою ідентичність як окрема група.
***
Що стосується обухівських бояр, згідно з вищенаведенем доком і GPT ситуація була наступною:
Список ЗЕМ’ЯН І БОЯРСЬКИХ ДОМІВ:
- Ян Черкаський – Дім 1, звільнений від грошової плати.
- Станіслав Стріла – Дім 1, звільнений від грошової плати.
- Януш Дуброва – Дім 1.
- Бартоломій Дуброва – Дім 1.
- Васько Сипко – Дім 1.
- Тимош, брат Васька – Дім 1.
- Антон Пишний – Дім 1.
- Мартин Безпалий – Дім 1.
- Іван Шевеля – Дім 1.
- Іван Кур’ян – Дім 1.
- Санько Полишко – Дім 1.
- Дім Гуляницького був зданий в оренду для шинкування.
Загальна кількість домів: 12.
Домів, звільнених від грошової плати: 2 (Ян Черкаський і Станіслав Стріла).
Обов'язки зем'ян, звільнених від грошової плати:
- Вони зобов'язані брати участь у посполитому рушенні під час військових пописів, які проводяться у Київському воєводстві.
- Виступають на добрих конях, зі зброєю, і повинні супроводжувати місцевого урядника під час розв'язання суперечок про землі.
- Якщо хтось відмовиться виконувати ці обов'язки або назве себе козаком, його маєтність повинна бути конфіскована на користь замку.
Обов'язки домів, що сплачують податки:
- Із дев’яти домів повинні сплачувати податок у розмірі: 1 копа грошей, 1 курка та 10 яєць.
- Ці зем'яни не виконують інших обов'язків, крім випадків, коли місцевий урядник наказує супроводжувати його в справах на ґрунти, також на добрих конях, зі зброєю.
- Якщо хтось відмовиться виконувати обов'язки, він зобов’язаний буде жати, косити, надавати підводи, доставляти дрова до замку. Контроль за цим здійснює урядник.
- У випадку, якщо хтось перейде до козацького стану і відмовиться виконувати обов'язки, його маєтність буде конфіскована на замок і передана іншим особам з тією ж повинністю.
Загальний внесок бояр:
- Грошовий податок: 22 злотих і 15 грошей.
- Натуральний податок: 9 мірок вівса, 9 курей, 1 копа і 30 яєць.
ПС. Пікча - посполите зрушення (zbroevy-falvarak.by).
