Обухівський Велмарт 100 років тому: що там було?

СЬОГОДНІ
Останні кілька днів кращі уми обухівської громади не можуть дійти згоди, МОЖЕ Велмарт робити на своїй території все, що хоче (як і кожен суверенний бізнес в цивілізованій юрисдикції) чи НІ, бо потужні обухівські експерти у фейсбуці краще знають, кому, шо і як робити (власне, вони знають що робити всім, крім себе. Це місцева експертна норма).

СТО + РОКІВ ТОМУ
На початку 20 століття територія Школи і Піщаної була одним суцільним маєтком Горчакових.
Згідно з записками Кирила Панченка маєток був розбитий на ЧОТИРИ квадрати вздовж сучасних Каштанової і Київської.
Розглянемо їх.
Отже, КВАДРАТ №1 (від зупинки Піщана в бік Центру до дороги за Верхнім озером.

ЩО ТАМ БУЛО?

• Дві магістральні локації це, безумовно, НИЖНЄ і ВЕРХНЄ озера. Панченко любить де треба, а де ні, вставляти фразу "зроблено руками кріпаків", але тут, ймовірно, він не помилився, позаяк ці озера є на карті Обухова 1841-47 років (до скасування кріпацтва у 1861). Тому може і крапаків.
• Але, швидше за все, вони були ще за Бердяєвих.
  За словами його інформаторів в озерах жили ЛЕБЕДІ і ПЕЛІКАНИ (!). Відтак, ця традиція жива до цих пір і це чудово.
• Найцікавіше в озерах інше. Ні, не дерев'яний жолоб в бік джерела у лісі. Інший, котрий проходив під сучасною Київською в бік теперішнього АТБ. На його місці, в свою чергу, стояла ГУРАЛЬНЯ де, згідно з назвою, гнали бухічку. Здається, щось подібне було ше у Бердяєвих (але, в іншому місці) і я десь бачив цифру прибутку. Але, про це наступна історія, не сьогодні.
• Далі. ЗЛІВА ВІД ОЗЕР був величезний СКОТНИЙ ДВІР (Алея сакур і, можливо, територія все того ж Велмарту +-). Скажем так: до нього підходило з Верхнього озера вищезауважене джерело, а сам двір був в районі школи №3. Дотягував він до території Велмарту чи ні? Так шоб 100% і не скажеш. Може там був просто піщаний вигін (а може і ні).
• СПРАВА ВІД ОЗЕР (Ранковий ринок і його околиці) були:

• кузня
• амбар
• скирди
• корівня
• псарня
• паровий млин.

Розповідаючи про псарню Панченко наводить згадки очевидців, згідно з котрими пани любили полювання з гончаками на зайців. Після вдалого, котре тішило їх інстинкти, місцеві кухарки готували якусь страву із зайця (назву не прочитав).

***

Окремо Панченко переповідає селянські бунти і їх наслідки для маєтка Гербеля (купив у Горчакових). ЗВИЧАЙНО, я не порівнюю ТОГОЧАСНЕ ставлення до приватої власності (знищені маєтки) і СУЧАСНЕ (я краще знаю, що має робити ВЕЛМАРТ), але, здається, родова травма нашої нації (прагнення бути господарем vs. неповага до чужої приватної власності) ще чекає на свого націо-терапевта.