Джерело: medicalxpress.com
Такий захисний зв'язок науковці принаймні частково пояснюють активним поширенням специфічних мікробів, пов'язаних із цими чотирилапими супутниками, у житлових приміщеннях. Спільне дослідження Фінського інституту охорони здоров'я та соціального забезпечення, Університетської лікарні Куопіо та Університету Східної Фінляндії підтвердило цю теорію. Фахівці виявили, що присутність особливих бактерій у домі чітко корелює із меншою кількістю респіраторних інфекцій та більшою кількістю повністю здорових тижнів протягом першого року життя немовляти.
Результати цієї важливої наукової роботи були офіційно опубліковані в авторитетному міжнародному журналі Pediatric Allergy and Immunology. Дослідники зауважили, що загальне багатство та різноманітність мікробіоти є значно вищими в тих будинках, де постійно тримають пса. Проте самі по собі ці загальні характеристики мікрофлори не впливали безпосередньо на рівень захворюваності серед маленьких дітей. Натомість саме конкретні види «собачих» мікробів або їхні унікальні комбінації забезпечували до чверті всього виявленого захисного ефекту.
Примітно, що позитивний вплив від проживання із собакою залишався очевидним навіть після врахування багатьох інших супутніх чинників ризику. Науковці ретельно зважили на розмір родини, специфіку навколишнього середовища, а також наявність або відсутність шкідливого впливу тютюнового диму. На формування імунітету можуть додатково впливати активніший спосіб життя власників тварин, часті прогулянки та схожі дієтичні звички. Проте детальний аналіз саме цих додаткових побутових факторів не входив до першочергових завдань цього конкретного проєкту.
Педіатри та докторанти Університету Східної Фінляндії наголошують, що отримані результати значно поглиблюють розуміння ролі раннього мікробного оточення. Фахівці припускають, що в майбутньому людство навчиться штучно модифікувати домашню мікробіоту для ефективного зміцнення здоров'я. Натомість утримання собаки вже сьогодні успішно виконує цю корисну функцію природним шляхом у багатьох родинах. Оскільки часті респіраторні захворювання в дитинстві є тригером астми, профілактика інфекцій може захистити малюка від цієї хвороби в майбутньому.
Загалом у масштабному дослідженні під назвою LUKAS взяли участь близько 400 фінських родин із різними умовами проживання. Приблизно третина з цих сімей мешкала на сільських фермах, половина — у звичайній сільській місцевості, а решта — у містах. Зібрані дані дозволили вченим зробити максимально точні та репрезентативні висновки щодо міського та сільського населення країни. Нова наукова праця відкриває широкі перспективи для розробки майбутніх стратегій профілактики алергічних та інфекційних захворювань.
