Революція в скотарстві 6 000 років тому: як стародавні іберійці планували випас худоби

Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова

Основні знахідки дослідження:

• Сезонне переміщення худоби з низинних пасовищ до гірських районів
• Контрольований репродуктивний цикл, синхронізований із природними умовами
• Екологічний поділ стада: одні тварини залишалися на місці для розмноження та надоїв молока, інші вирушали на багаті пасовища

Це перше дослідження, що встановило вертикальну сезонну міграцію великої рогатої худоби в Іберії в період 4500–3500 р. до н.е.

Методи дослідження

Археологи досліджували залишки великої рогатої худоби (Bos taurus), знайдені у печері Піксареллес (Tavertet, Osona).

Методи аналізу:

• Ізотопний аналіз для визначення харчових звичок тварин
• Археозоологічні дослідження для реконструкції мобільності стада
• Датування залишків (3942–3632 р. до н.е.)

Ця печера, розташована на висоті 670 м над рівнем моря, є унікальною завдяки чудовій збереженості кісткових залишків, що становлять 80% усіх знайдених тваринних решток.

Як працювала неолітична система випасу

Дослідження показало, що давні скотарі мали продуману систему випасу:

• Сезонна міграція стада – тварин переміщували між низинними та середньогірськими пасовищами
• Поділ стада за функціями – частина худоби залишалася біля селища для надоїв молока та розмноження
• Раціон на основі C3-рослин – харчування включало відкриті луки та гірські пасовища

Аналіз ізотопів вуглецю та азоту не виявив ознак штучного підживлення худоби. Це свідчить про ефективне використання природних ресурсів без зайвого втручання.

Контроль над репродукцією худоби

Дослідники вперше довели, що неолітичні громади штучно регулювали періоди народження телят.

Цей підхід давав дві важливі переваги:

• Народження телят синхронізувалося з літнім сезоном, коли було вдосталь корму
• Максимізація надоїв молока в період активного випасу

Ця стратегія дозволяла уникати необхідності підгодовувати тварин узимку та забезпечувала стабільне виробництво продуктів тваринництва.

Висновки дослідження

Вчені наголошують, що їхнє дослідження:

• Дає перші в історії дані про керування великою рогатою худобою в Середньому неоліті Іберії
• Демонструє високий рівень адаптивності неолітичних громад до природних умов
• Показує, як тваринництво впливало на економічні та соціальні зміни того періоду

Результати також закладають основу для подальших досліджень виживання людей у гірських умовах та соціально-економічних стратегій неолітичних громад.