Джерело: techxplore.com, переклад: Хроніки Обухова
Дослідники з Політехнічного університету Гонконгу створили інноваційну систему відеоаналітики, що дозволяє вимірювати рівень емпатії людини, зафіксованої на відеозаписі. Ця розробка, заснована на машинному навчанні, аналізує міміку, жести та емоційні реакції, щоб оцінити здатність людини до співпереживання.
«Наша розробка — це відповідь на потребу нового “емоційного” покоління економіки, де машини беруть на себе аналіз, а люди — міжособистісні зв’язки», — пояснює дослідник Лі Цуй.
Система аналізує відеоінтерв’ю СЕО з журналістами, і через модель емоційного мімікрійного відгуку визначає, наскільки співрозмовник здатний емоційно “віддзеркалювати” співчуття. У дослідженні команда:
використовувала алгоритми ШІ для виявлення пари “запитання–відповідь”,
оцінювала емоційні збіги між інтерв’юером і СЕО,
вимірювала емпатію як ступінь емоційної синхронізації.
«Це надає об’єктивне, масштабоване та відтворюване рішення для автоматичного визначення емпатії», — стверджує Цуй.
У результаті аналізу інтерв’ю дослідники дійшли висновку, що вищий рівень емпатії керівників:
пов'язаний із позитивнішими корпоративними політиками — наприклад, нижчим рівнем травматизму чи справедливішими зарплатами,
допомагає ефективніше реагувати на кризові ситуації,
може підвищувати загальну вартість компанії.
«Наша мета — розширити дослідження soft skills у реальних умовах, а не лише через опитувальники», — додає команда.
До цього більшість інструментів для оцінки емпатії ґрунтувалися на самозвітах — таких як IRI, EQ чи TEQ. Вони часто суб’єктивні та необ’єктивні. Нова система:
базується на нейронаукових моделях,
зчитує немовні сигнали (міміка, погляд, реакція),
дає змогу масово аналізувати відео — від соцмереж до корпоративних записів.
У майбутньому дослідники планують:
застосовувати систему до неформального відео з соцмереж,
протестувати її в міжкультурному середовищі,
розширити аналітику на інші м’які навички, такі як довіра, емоційна стабільність, впевненість.
«Це лише перший крок. Ми прагнемо створити інструменти, які допоможуть організаціям краще розуміти своїх людей», — резюмують автори.
