ІСТОРІЯ ХВОРОБИ
Я давно писав про цей чудесний артефакт, тому тезово нагадаю:
1. Вперше я зустрівся з хрестом років - надцять тому, коли вживав на парапеті біля музею в центрі (“Центр”) Обухова. Тоді, крізь марево я зауважив свастику під ногами і з того часу ситуація почала рухатися.
2. Я розпитав про нього у покійного директора музею (... або з церковного кладовища біля РАГСу, або з Педини...) і тд. По суті 2 уламки хреста лежали там, як я зрозумів пізніше, десь в 1950-60-х. Не заносили до музею з різних причин:
- фізично важкий
- ідеологічно чужий
- метафізично страшний (символ смерті в музеї і тд).
3. Я довго носився з ідеєю музеєфікації; скласти докупи і поставити десь у місті, але покійний мер, котрий тоді вже хворів поставився до цього із забобонами і відмовився. Зараз він наче лежить у когось у дворі.
4. З хорошого – його показали Владиславу Безпальку (тоді з Інститута українознавства).
6. Згідно з ним це могильна плита 1732 року:
1732 ГОДУ РОКУ БОЖОМЪ МСЦЯ АВГУ СТА 20
(внизу солярний знак - свастика)
У верхів'ї хреста ІН ЦІ (тобт?о Ісус Назарянин Цар Іудейський), на плечах хреста ІС Х[Р] (Ісус Христос)
Центральний напис:
ПОМЯНИ ГОСПО ДИ ДУШУ Р[А] БА СВОЕ ГО ІОАНА КРАСНЕН КА ВА [силевича?]
(останнє слово збереглося частково, реконструкція гіпотетична, потребує додаткового вивчення).
7. Згодом я зафіксував історію старожилки 1947 року, згідно з котрою в 1950-х під час деконструкції парового млина були розкопані «могили святих людей». Наскільки я розумію, хрест з того місця. Ну і це дуже близько від місця, де його застав я.
8. Зараз я практично впевнений, що він з погоста біля Свято-Воскресенської церкви, перша згадка про котру датується 1618 роком.
9. Згодом були обговорення, під час котрих висувалися різні версії – від духовенства до більш екзотичних на кшталт масонів тощо. Так чи інакше, в Румянцевському переписі 1766 року цього прізвища немає. В книжках дослідника православія Перерви – теж.
***
СТАТУС ПОКІЙНОГО
Відтак, гіпотез про походження свастики було 3:
- езотерична (масонерія)
- станова (шляхта)
- релігійна (поняття не маю, сказав би шо покійний був “несторіанцем” або ще якусь лабуду, але ні, це маячня).
Моя робоча версія – це могила духовника. Церква була невеликою, кладовище біля неї теж, аби кого не ховали.
Тепер до свастоподібного символа.
***
"ГАМАТИЧНИЙ ХРЕСТ"?
Для повнішого розуміння я спробував проаналізувати фотографії символа за допомогою статті статті Костя Широцького «Надгробні хрести на Україні» (початок минулого століття) і однієї з нейромереж.
Згідно з їх, Широцького і мережі, припущеннями, правобічна свастика є різновидом так званим «гамадієм», - ймовірно, розповсюдженим у 18 ст. народним солярним символом.
Його походження – орнаментальне і могло бути запозиченим з вишивок, писанок, можливо, ікон чи фресок.
Відтак, свастика на хресті – щось малодосліджене, можливо, маргнінальне, але начебто традиційне для української народної культури 18 ст.
Малодосліджене, рідкісне і сакральне. І звичайно ж, жодного ідеологічного чи політичного навантаження, котре спаплюжить семантику символа через 200 років.
Пошуки тривають.
