Свисток-"баранець" - врятована частина обухівського культурного коду

Серед запрошених керамісти і археологи, ентузіасти і професіонали, любителі і люди зі вченими ступенями.
Опитати було неважко, важче скласти то всьо докупи і розкласти по поличкам. Відтак, я узагальнив позиції і вийшов на наступний портрет «баранця».
***
ЛОКАЦІЯ

• "Автостанція", г. Городок

***
ВІК
Ймовірно, найбільш полемічне питання. По суті, опитані розділилися на три частини:

• 17-18 ст. Умовно –«козацький» час, Гетьманщина і тд.
• 18-19 ст. Умовно – Рос. імперія на плато свого розвитку.
• кінець 19-початок 20 ст. Умовно – Рос. імперія у завершальній стадії «романівської ітерації».

***
ПОХОДЖЕННЯ

• місцевий
• Дибинецький

***
ЯКІСТЬ

• Професійна
• масвжиток.

***
ФУНКЦІОНАЛ
Ймовірно, єдине, що не викликає сумнівів це призначення «баранця», оскільки це музична іграшка-«свищик», цілком функціональна і зараз.
В цьому відношенні мені згадалася фраза Панченка з його опису обухівської Базарної площі 1928 року, де він вказує на «дитячі свистки з глини». Вживає він і слово «баранчики», втім, по відношенню до різновиду печива.
Безумовно, бездумно натягувати цю фразу на знахідку не варто, оскільки, все-таки, історичний континіум виробництва «свистків з глини» ширший.
***
ПС. Дякую всім, хто не відмовив в експертизі. Від себе можу лише нагадати, що АРХЕОЛОГІЯ - ЧАСТИНА ОБУХІВСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО КОДУ (https://surl.gd/iwjoha). І я сподіваюся, що настане час, коли будь-які земляні роботи відбуватимуться під наглядом фахівця. І обухівську історію десятиліттями не розриватимуть (зариватимуть, руйнуватимуть) ескаваторами "міцні господарники".