Джерело: Комунальний заклад "Центр консервації предметів археології"
Занурення в глибини століть
Цей об'єкт є частиною масштабної пам'ятки археології національного значення - "Культурний шар району стародавнього Києва – Клов (Кловське урочище) (ІХ–XVII ст.)". Розташоване воно в історичному урочищі Клов, яке в давнину простягалося між сучасними вулицями Кловський узвіз, П.Орлика, О.Богомольця та Банкової.
Кловський монастир: велич і падіння
Заснований наприкінці XI століття на пагорбі, оточеному глибокими ярами, Кловський монастир швидко здобув славу та велич. Його духовним осередком був храм Богородиці Влахернської, зведений у 1091 році. Цей монументальний храм став свідком багатьох історичних подій, згадуючись у літописах під 1108, 1112, 1115 та 1151 роками.
На жаль, у 1240 році монастир, як і багато інших київських святинь, зазнав руйнувань під час монголо-татарської навали. Згодом, у XVIII столітті, місцевість Клов перейшла під юрисдикцію Києво-Печерської лаври, яка в 1715 році збудувала тут дерев'яний монастир, а у 1756 році замінила його на величний Кловський палац.
Розкриття таємниць: археологічні дослідження
Довгий час місце розташування Кловського монастиря залишалося загадкою для істориків. Лише у 1963 році, під час прокладання теплотраси на вулиці Шовковичній, на території школи №77 виявили залишки давньоруської споруди. Археолог Петро Толочко припустив, що це - фундаменти монастирського храму Богородиці.
Ґрунтовні дослідження на цьому місці розгорнулися у 1974-1975 роках під керівництвом археологів Івана Мовчана та Віктора Харламова. На ділянці площею близько 1500 кв. м археологи виявили фрагменти фундаментів, заповнені будівельними матеріалами XI століття: вапняковим розчином, цеглою-плінфою та шиферними плитами.
Відновлення образу величного храму
Завдяки ретельним дослідженням вдалося реконструювати план та ймовірний вигляд монастирського храму. Виявилося, що це була велична восьмистовпна хрестово-банна споруда з галереями, оточена мурованими стінами. Подібну архітектуру можна зустріти у монастирях Візантії та Західної Європи.
Свідчення епохи: артефакти та поховання
Під час розкопок було виявлено безліч цінних артефактів, що проливають світло на життя та побут людей XI-XII століть. Серед них - фрагменти стінного тиньку з багатоколірними фресковими розписами, плити з овруцького шиферу, а також людські кістки, що свідчать про поховання в галереях храму.
