Так анонсував свій-допис згадку Юрій Гармаш, передають Хроніки Обухова.
Те, що забрав Іван з собою, вже не почуємо і не побачимо.
Не почуємо з уст Івана, і не побачимо його очима.
Пережите, нафантазоване, задумане-замислене, офілософуване ним уламками-фрагментами проривається на грішний світ Божий з павутиння пролетілого яничарською стрілою Часу, вижбурлюючи в сторону непотріб-породу.
Крещендо Часу, що обірвався як перетягнута тятива ворожого лука.
Храм Надії і Мрії залишився недобудовано-незавершеним, сивий вітер часу розносить його тисячами снопів вітру...", - процитував він свій літературний сценарій "1000 снопів вітру".
