Волонтери 3-х обухівських сіл об'єдналися заради Перемоги: що вони роблять

Волонтери 3-х обухівських сіл об'єдналися заради Перемоги: що вони роблять
12:40 26.06.2023
Волонтери 3-х обухівських сіл об'єдналися заради Перемоги: що вони роблять

Трипілля – село на Київщині, засноване як місто на початку XI століття для оборони рубежів Київської Русі. Минуло тисячоліття, а місцеві жителі й досі допомагають охороняти кордони України: чоловіки – у складі Збройних сил, а жінки – в тилу, дбаючи про своїх воїнів.

Про те як співпрацюють волонтери Трипілля, Халеп'я і Жуківців розповіла Любов Кузьменко на шпальтах видання "На пенсії", передають Хроніки Обухова.

Коли у 2022-му Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, більше сотні воїнів з Трипілля та навколишніх сіл стали до лав ЗСУ. І тут почалося те, чого раніше не було, – кожен знайомий воїн просив сітку для бліндажа, блокпосту, укриття техніки і для інших потреб. Запити перевищували можливості.

Саме тоді до Трипілля приєдналися волонтери із сіл Халеп’я і Жуківці, які теж почали плести сітки. Обмін досвідом, матеріалами, фарбою, технологіями плетіння об’єднав і згуртував понад 50 людей в одну велику команду. Ця команда здобула назву «ТриЖуХа» (перші склади назв сіл – прим. ред). Про неї я вперше почула від свого сина, який не переставав захоплено розповідати про її неустанну роботу, - розповіла вона.

  • За рік війни волонтери «ТриЖуХи» виготовили понад 1500 сіток. В цьому процесі задіяно дуже багато людей: хтось сплітає основи, хтось готує матеріал, хтось плете, а хтось фарбує. Добрими помічниками Інні стала вся її сім’я, сусіди. Київський обласний археологічний музей, який базується у селі Трипілля, теж долучився до роботи.
  • У селі Халеп’я виготовляють «кікімори» для снайперів. Як з’ясувалося, не така проста справа – зробити маскувальний халат таким, щоб сховав нашого бійця від ворожих очей. На фронті є й побутові потреби, тож узимку в’язали шкарпетки. А ще Інна Новохатько подала ідею шиття подушок і наволочок для фронту. Сьогодні їх виготовлено понад триста.
  • В кожну посилку разом з сітками тут завжди кладуть смаколики. Цікаво і те, що часто волонтери не знайомі з отримувачами. Але для них це не має значення. Бо кожен воїн українського війська свій, рідний.