
Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський
Нове дослідження пролило світло на те, як такі тварини, як мамонт, вівцебик та арктична лисиця, розвинули здатність виживати у суворих умовах льодовикового періоду.
Команда палеонтологів та палеогенетиків проаналізувала скам’янілості та стародавню ДНК, щоб визначити природу та час еволюційних змін у тварин і рослин Північної півкулі.
Вчені встановили, що адаптація до холоду почалася близько 2,6 мільйона років тому, коли льодові покриви на полюсах стали постійними. Потім настала епоха періодичних розширень і скорочень континентальних льодовиків. Приблизно 700 тисяч років тому холодні періоди подвоїлися за тривалістю — саме тоді з’явилися багато з нині існуючих холодолюбних видів, а також вимерлі, як-от мамонти.
Результати дослідження опубліковано в журналі Trends in Ecology and Evolution.
«Холодостійкі види — одні з найбільш вразливих до змін клімату. Тому розуміння їхньої еволюції у минулому — ключ до захисту зникаючих видів сьогодні», — пояснив професор палеоекології Борнмутського університету Джон Стюарт, керівник дослідження.
Під час роботи вчені порівняли дані про еволюцію рослин і жуків з даними по ссавцях. Вони також запропонували переглянути ідею про те, що деякі організми виникли раніше в полярних регіонах. Це означає, що потрібно краще дослідити, коли і як сформувалися сучасні арктичні екосистеми.
У ході дослідження були виявлені свідчення того, що лемінги та північні олені з’явилися в Арктиці ще 1–2 мільйони років тому — ймовірно, як реакція на похолодання в ранньому плейстоцені.
Інші види, такі як білий ведмідь та песць, можливо, з’явилися у цьому регіоні пізніше — менше 700 тисяч років тому, прийшовши з південних широт. Деякі ж представники льодовикової фауни, як-от шерстистий носоріг, могли еволюціонувати на степових рівнинах на півдні, зокрема в районі Тибетського плато.
«Це — перша спроба узагальнено порівняти еволюцію холодостійких тварин і рослин з використанням сучасних методів палеогенетики», — наголосив професор Стюарт. — «На основі цих даних ми зможемо краще зрозуміти, як сформувалися арктичні екосистеми та як допомогти їх збереженню в умовах сучасної кліматичної кризи».