Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Фахівці протестували 164 пари мисливських собак та їхніх господарів у п'яти сільських громадах Вануату, Монголії, Мадагаскару, Перу та Німеччини. Попри величезні відмінності в культурі, навколишньому середовищі та практиках утримання, ключові когнітивні та соціальні аспекти взаємодії тварин із людиною виявилися дивовижно схожими по всьому світу.
Більшість попередніх наукових робіт про когнітивні здібності собак проводилися виключно у західних, освічених, індустріалізованих, багатих та демократичних країнах. Проте близько трьох чвертей усіх собак на планеті не живуть як типові західні домашні улюбленці, а виконують функції охоронців чи помічників на полюванні. Щоб розширити цей обмежений погляд, дослідники розробили спеціальну батарею тестів із шести поведінкових експериментів та анкетування, залучивши до роботи місцевих помічників для точної адаптації завдань під кожну культуру.
Результати поведінкових тестів показали, що в усіх п'яти регіонах собаки демонстрували схожі навички спілкування: вони успішно розуміли вказівні жести людини для пошуку їжі та часто шукали поглядом підказки від господаря у незрозумілих ситуаціях. Опитування також підтвердило високу соціальну цінність тварин, адже понад 90% власників у кожній країні зазначили, що можуть покластися на свого собаку і вірять у його захист у разі небезпеки. Це доводить, що навіть там, де собаки не є просто компаньйонами, вони залишаються надзвичайно важливими партнерами для людей.
Водночас учені зафіксували певні відмінності, які безпосередньо відображають специфіку щоденного використання та дресирування тварин у конкретному соціумі. Наприклад, господарі у Вануату найкраще інтерпретували сигнали своїх помічників під час пошуку прихованої їжі, оскільки там собаки відіграють вирішальну роль у полюванні на диких свиней у густих лісах. Німецькі ж собаки значно швидше виконували команди на слух, довше намагалися відкрити складні контейнери та були більше сфокусовані на власнику, що пов'язано із суворими вимогами до офіційних мисливських іспитів у Європі.
Загалом це масштабне дослідження підтверджує, що тривала еволюція та гнучкість союзу між двома видами, який розпочався ще близько 30 000 років тому, мають надзвичайно міцний спільний фундамент. Зв'язок між людьми та собаками виявився глобальним явищем, яке успішно адаптувалося до найрізноманітніших способів життя, кліматичних умов та місцевих традицій. Попри колосальне культурне різноманіття людства, у стосунках із нашими чотирилапими супутниками науковці виявили значно більше схожих рис, ніж відмінностей.
