Йшли партизани додому схудалі,
Йшли мовчазні і змужнілі від ран.
Ген поза обрієм далі та далі
Сонце сушило осінній туман, - писав Малишко.
***
Партизанська історія Обухова і Обухівщини не лише трагічна, але місцями - курйозна.
Складається з 2-х кластерів, котрі об'єдані спільною локацією - реліктовим болотом під назвою урочище ГОЩІВ.
***
СЬОГОДНІШНЯ ІСТОРІЯ з книжки " Алфавитный список агентов иностранных разведок, изменников родины, участников антисоветских организаций, карателей и других преступников, подлежащих розыску (москва, 1969 год).
Вона типова для того часу від початку і до кінця. Її фабула - ЗРАДА. Саме вона, настільки я розумію, стала причиною розгрому Обухівського підпілля у Гощеві. Втім, чи саме цей гаврик всіх здав - я не знаю.
***
Отже,
ПЕРСОНАЖ:
ДМИТРІЄВ Борис Петрович, 1919 або 1922 року народження, уродженець с. Урусова Ртищевського району Саратовської області, росіянин, освіта – середня.
БІОГРАФІЯ:
У 1939 р. закінчив Ртищевський аероклуб, після чого навчався у Таганрозькій військовій авіаційній школі льотчиків. Вище середнього зросту, шатен, ніс довгий із горбинкою, очі карі, лоб вузький, волосся зачесує назад, говорить швидко і уривчасто, під час розмови трохи заїкається.
РОДИЧІ:
- Сестра – Тимофєєва (Дмитрієва) Тамара Петрівна проживає в м. Пенза;
- Дружина – Дмитрієва-Соколова Валентина Іванівна – у м. Ртищеві Саратовської області;
- Син – Дмитрієв Валерій Борисович – у м. Череповці Вологодської області.
ЗРАДА
Проживаючи з 1941 р. в окупованому с. Червона Слобідка Обухівського району Київської області, вступив до партизанського загону. У ніч на 27 травня 1942 р. утік із загону та видав німцям його місце розташування.
НАСЛІДКИ:
Згодом за безпосередньої участі Дмитрієва німці заарештували та стратили партизанів Буженка Є. Д., Губенка Г. К., Губенка Д. М. та інших.
СТАТУС:
Розшукова справа в УКДБ при РМ СРСР по Саратовській області (Раніше оголошений у розшук КДБ при РМ СРСР алфавітним списком за 1963 р., стор. 373, зверху перший).
***
ВИСНОВКИ:
1. Попри героїчний образ в радянській пропаганді партизани не були ні чисельними, ні фартовими. Героїчними - може. Але, часто - посмертно.
2. Чи була якась вагома користь у їх діях на Обухівщині? Хто зна. Ця сторінка історії для нас поки прикрита.
3. Чи можна вважати розстріли підпільників у Гощеві біля Таценок, циган в Забарі біля Обухова і цивільних в Розкопаній біля Трипілля реакцією на партизан? Теоретично, так.
4. Чи варто вважати саме ЗРАДУ причиною загибелі Обухівського підпілля в 1942? Здається - так.
5. Чи довго воно прожило би без неї - навряд. Попри Гощів і тд Обухівщина - не Карпати, тут немає куди відступати, обмежена територія і доступ до ресурсів. Загалом лісостеп - не найкращий ландшафт для формування сталої партизанської бази.
