Джерело: techxplore.com
Окреме занепокоєння викликає смертність серед кустарних шахтарів, які видобувають кобальт у Демократичній Республіці Конго (ДРК). Однак новий аналіз показує: заміна бензинових і дизельних авто на електромобілі врятує значно більше життів завдяки зниженню забруднення повітря та зменшенню смертності від спеки, спричиненої зміною клімату.
«Зміна клімату глибоко несправедлива — вона непропорційно шкодить біднішим верствам населення світу, хоча її причиною є переважно багаті люди», — зазначає професор Тім Лентон з Інституту глобальних систем Ексетерського університету. — «Тому замість того, щоб гальмувати кліматичні заходи нібито в ім'я справедливості, увагу слід зосередити на покращенні безпеки шахтарів. Переваги "зеленого" переходу та шкода, якої він дозволяє уникнути, значно переважують будь-які негативні наслідки».
Десятки мільйонів людей уже потерпають від небезпечної спеки, і через зміну клімату ця кількість стрімко зростає. Відмова від викопного палива та перехід на електромобілі — один із головних способів обмежити потепління та зменшити забруднення повітря.
Кобальт необхідний для літій-іонних акумуляторів, і ДРК забезпечує близько 70% його світового постачання. Приблизно 12% кобальту в країні видобувається кустарним (артезіанським) способом, решта — промисловим.
Згідно з даними дослідження:
Виробництво кожних 100 000 електромобілів пов'язане з однією смертю на кустарних шахтах у ДРК.
Водночас викиди за весь період експлуатації кожних 100 бензинових або дизельних авто призводять до однієї смерті від спеки у світі в майбутньому.
Крім того, приблизно кожні 300 автомобілів на викопному паливі спричиняють одну смерть від забруднення повітря протягом свого життєвого циклу.
Світовий парк із 1,5 мільярда автомобілів (де зараз переважають ДВЗ) щорічно викидає близько 3,8 мільярда тонн вуглекислого газу. За таких обсягів викиди лише за один рік спричинять від 520 000 до 1,5 мільйона смертей від спеки до 2300 року. Навіть у самій ДРК кількість життів, врятованих завдяки глобальному переходу на електромобілі, значно перевищує смертність на місцевих кустарних шахтах.
«Коли галузі розширюються, ризики неминучі. Їх потрібно контролювати та знижувати, враховуючи, що працівники нафтогазової та вугільної промисловості також ризикують життям», — додає Лентон. — «До того ж індустрія викопного палива базується на безперервному видобутку, тоді як мінерали для "зелених" технологій не спалюються. Їх можна використовувати довгостроково, а потім переробляти».
Ціна кліматичної кризи — включаючи смертність від брудної атмосфери та екстремальних температур — уже відчутна і стрімко зростає. Цей удар припадає переважно на найбідніших людей, літніх, дітей та осіб з інвалідністю. Тому, хоча забезпечення безпечних умов праці є терміновим завданням, уповільнення екологічного переходу є невиправданим та аморальним.
