Де були МАФи Базарної площі Обухова на початку 20 століття?

ШО Є:

• 1 документ (3 згадки-описи власне базару), записані на початку 90-х Панченком;
• карта центру Обухова, власне Базарної площі 1900 року
• і діорама в музеї Домотенка, зваяна ним же самим.

З документом +- все зрозуміло (я розібрав його тут - http://surl.li/jpvdk). Карта (їх 2) цікава як елемент вивчення еврейського Обухова.

ЩО НЕ ТАК НА ДІОРАМІ?

• Обриси гір, котрі подані на ній свого часу підвели мене під помилкову версію про те, що Свято-Воскресенська церква була під горою за 5-школою.
• Не останню роль у формуванні помилки зіграла нездатність зрозуміти пояснення Домотенка. Згодом, я прийшов до висновку, що він сам міг плутати домову церкву Бердяєвих (район стоматполіклініки) і Свято-Воскресенську (міськрада - ЦТЮ).

• Так чи інакше, діорама складається з 2 різних і віддалених частин Обухова:гори на фоні це правий корінний берег Стугни в районі "картонажки".
• церква і базар - площа Матері

Чому так? Не знаю.

ЩО НА ДІОРАМІ?
Йдемо далі.

Уявимо що церква була там, де вказують усні і письмові джерела - на невеликому пагорбі в районі міськради - Центра творчості юних чи як правильно зараз називається це приміщення.

• пагорба вже (і на діорамі) немає ( і його важко зараз там уявити).
• на діорамі видно дорогу перед церквою. Очевидно, це т. зв. "Бульварна вулиця" (з карти 1900 року). Зараз - Київська.
• До слова - за церквою було таки кладовище (за бібліотекою, там, де постамент без Леніна). І дорога - Григорівська (зараз "бетонка" по 8 березня).
• Залишається з'ясувати, що за люди на передній частині діорами. Все просто - це "торгові ряди".

РЯДИ І ЛАВКИ

Згідно з картою більшість була в районі суч. площі Матері, в той час як концентрація єврейських магазинів (хоча не всі, звичайно) - була з протилежного боку (в районі 8 березня, де зараз руїни недобудованого ПТУ).

Втім, це не точно, оскільки на іншій карті "торгові ряди" вже "торгові лавки". Різниця очевидна - ряд може бути ситуативним (під ярмарок) означенням, лавки - стаціонарний МАФ того часу.

Тим більше, що на карті центру Обухова 1906, здається, року, єврейські садиби оточують Базарну площу по периметру.
І тут виникає питання чи торгували там, де жили, чи для цього було окреме приміщення?

Крім того, карта 1900-1906 років і згадки Панченка (1928) розташовують "м'ясні лавки" по різні боки дороги. Але, тут можна подумати, шо за 20 років ситуація змінилася (як мінімум, катастрофічно зменшилася кількість євреїв, що не могло не вплинути на торгову топографію площі).

Відтак, станом на зараз можна сказати, що особливої архітектурної структури того часу годі шукати. По суті, вона була такою як і зараз: суміш рядів і тоді хат (зараз ларьків).

РОБОЧА ВЕРСІЯ

І тут я схиляюся все-таки до того, що

• євреї торгували в тих самих приміщеннях, що і жили;
• українці віддавали перевагу торговим рядам, котрі, в свою чергу, ділилися за видом товару (їжа, скотина, реманент, взуття, одяг тощо).

ЩО ЗМІНИЛОСЯ?

По суті - не змінилося нічого, крім місця, оскільки за УРСР функції Базарної площі були зміщені з комплексної (помолитися в церкві, продати крам, бухнути в шинку) на гротескно-адміністративну (поліція, суд, мерія тощо). Сакральну роль церкви грали спочатку захоронення радянстьких льотчиків, потім її розширили до пам'ятника Леніну.

Зміна функцій призвела до вимирання площі, котре ми можемо фіксувати зараз. Вона безлюдна і транзитна, а все тому, що її роль зараз грає Велмарт.

ПАЦІЄНТ ШВИДШЕ МЕРТВИЙ

Крім того, очевидно, що видимі способи її оживити просто відсутні, позаяк в цій частині адміністративної концентрації не приживаються ганделики або новобудови - будь-що, що може притягувати інвестора.

Не потрібна тут і церква, відроджена чи новопридумана вона не перекодує місцевий простір в більш комфортний. Треба шукати інші рішення.

Які? Поняття не маю.