
Згодом з'ясувалося, що на карті Шуберта 1868 Домаха вже РІЧКА.
У згадках про бойові дії в цьому районі (1919-1921) Домаха це РУКАВ Дніпра.
Станом на 1976 рік (у книжці "Трипілля") Домаха знову ОЗЕРО з лівого берега Дніпра напроти Трипілля.
В 2021 році Євген Цяпенко висловив припущення, що цим словом послуговуються і зараз, але, біля Козина.
1800 (озеро) - 1868 (річка) - 1919 (рукав) - 1976 (озеро) - 2021 (плавні?).
Відтак, що ми маємо на виході?
Чим саме і де була ця Домаха?
Можливо, вона була не одна. Враховуючи типовий характер гідроніма цих самих "домах" могло бути кілька.
Можливо, в різні часи "домахою" встигли побувати і річка і озеро, і дніпровий рукав. Зрештою, це зараз ми бачимо перед собою в районі Трипілля широке водосховище. Ще сто років тому паводки могли вносити суттєві корективи в цю територію, про що свідчать карти Дніпра від Києва до Канева - ті самі плавні, але менші, допорізькі і в профіль.
А відтак і всіх цих "стариків", "домах" і "просередів" могло бути кілька. Приміром, було озеро, протекло - утворилася річка. Або навпаки, річка впадає в озеро. Або озеро на піщаних мілинах напроти Трипілля розмило і утворився заглиблений дніпровий рукав тощо.
ВИСНОВКИ.
Припущень у мене три:
1. або ця Домаха могла існувати в різних місцях, формах і часі, оскільки це типова назва тих часів (типу як Кобрина - "рівчак").
2. Або в певні періоди відбувалася ця сама трансономізація ("перенесення") назви вниз по течії Дніпра (озеро стало річкою, річка - рукавом, рукав - знову озером).
3. Семантично "Домаха" це "Старик" - старе русло. Воно також присутнє на картах в районі Трипілля. Можливо, це один і той самий заплавний відтинок в районі Українки-Трипілля, котрий в різні часи картографувався під іншою, але за змістом тією самою назвою.
***
Історичні детективи без крові - це прекрасно. Хоча, мене все ще цікавить Мартинів острів на Дніпрі і урочище Гострий Камінь можливо (але не хвакт), біля Трипілля.