АРХЕОЛОГІЯ ЛІКУЄ
Знайшов кілька старих неперекладених книжок про Аненербе. Серед них:
1. Michael H. Kater, Das „Ahnenerbe" der SS, 1935-1944;
2. Teudt, Wilhelm Jena, Germanische Heiligtümer, 1934.
Серед них іншого зауважив, що каркас багатьох сучасних конспірологічних теорій про так звані "місця сили" бере свої початки саме з тієї людиноненависницької традиції.
Зокрема, прагнення бачити у звичайних осадових породах "святилища" і патякати про "тібетських лам", котрі ніби-то по-новому дослідили місце і визнали його "дуже сильним". В Україні цей сюжет нанизаний на цілу вервечку сучасних туристичних міфологем від "Метафізики Карпат" Єшкілєва до неокультів Буші, Тотохи, Лисої гори тощо.
В цілому ж, зауважу - я був і є прихильником інтегрального методу Деверо-Мізіна, де неконвенційні методи дослідження об'єктів сакральної географії теж присутні. Виключно як додаткові після десятка суто наукових (історія, антропологія, археологія, астрономія, геофізика, археоакустика і тд). А вже потім психогеографія, утесете, даузінг, сновидіння і тд.
В цілому, мушу зауважити, що найкращий спосіб лікування подібних недугів це література з археології. За кілька років її штудіювання досить притомно розумієш як, де і чого селилися люди в різні історичні періоди. А які ділянки освоювали значно пізніше і з яких причин. І повірте, містики там немає. Є геоморфологія.
***
Але, повернемося до Аненербе. Я зробив коротку витяжку із вищезазначеної літератури.
«МІСЦЯ СИЛИ»
В її міфології еталонним прикладом «місця сили» є комплекс Екстернштайне — скельні утворення біля Детмольда. На початку ХХ століття тодішні романтики намагалися представити їх як давнє германське святилище. Особливо активно цю ідею просував Вільгельм Тойдт, який вважав район Екстернштайне місцем спільного культу германських племен.
Гіммлер прагнув перетворити Екстернштайне на «новогерманське святилище», а згодом — на націонал-соціалістичне місце паломництва. Восени 1936 року структуру Тойдта поглинуло Ahnenerbe, а на початку 1937-го Гіммлер передав організації повну опіку над скелями. Відтоді місце мало використовуватися для світоглядних цілей СС.
***
ЛЕЙ-ЛІНІЇ
У дослідженнях «Аненербе» концепція «лей» існувала у формі псевдонаукових теорій про лінії орієнтування (Ortungslinien / Heilige Linien) та окультну геодезію.
Основний внесок у популяризацію цієї ідеї зробив Вільгельм Теудт, який у своїй праці 1929 року «Germanische Heiligtümer» стверджував, що давні германські культові місця (зокрема скелі Екстернштайн) розташовувалися не довільно, а з'єднувалися чіткими прямолінійними вісями орієнтування, пов'язаними з астрономічними явищами та сонцестоянням
Паралельно керівництво SS контактувало з окультистом Кірхгоффом, який розробляв концепції «геодезичних конструкцій, що простягалися через цілі континенти».
Для систематизації подібних ідей у структурі «Аненербе» було сформовано спеціальну дослідницьку секцію орієнтування та ландшафтних символів (Forschungsstätte für Ortung und Landschaftssinnbilder)
***
ЛОЗОХОДСТВО
Застосування лозоходства в SS розвивалося від приватного зацікавлення Генріха Гіммлера до офіційної військово-геологічної програми.
Зокрема, наприкінці 1937 року Гіммлер доручив науково перевірити лозоходство, плануючи створити під нього окремий відділ в «Аненербе».
Практичне втілення задум отримав під час війни під керівництвом професора фізики Йозефа Віммера. З серпня 1942 року Віммер організував вишколи лозохідців (SS-Wassersucher) з бійців Ваффен-SS на території так званого "цілющого городу" концтабору Дахау.
Перший курс завершився в жовтні 1942 року, після чого було вирішено додати по лозохідцю до кожного SS-загону військової геології (SS-Wehrgeologentrupp) для пошуку питної води на фронті.
Крім того, Гіммлер залучав лозохідців Віммера до розшуку вибухівки біля колишніх синагог у Кракові, виявлення родовищ золота й руди, а також до пошуку легендарного скарбу в горі Гогенгевен (серпень — листопад 1943 року.
