Емоційні і нарративні карти в світлі обухівського міфодизайну

Недавно під час тріпу полями із темних глибин мого анамнезу раптом вигулькнув діалог про те, ХТО ЗНАЄ ОБУХІВ КРАЩЕ.

Тоді моя версія полягала в тому, що

• Знання буває різним і ми дуже часто плутаєм його зі своїм ДОСВІДОМ.
• В цьому випадку критичної різниці між мешканцем приватного сектору по Гайдамацькій і умовним рускоязичним переселенцем-наркоманом з Миру в 1996 немає. Причина все та ж - їх знання це насправді досвід, котрий, можна паралельно і взаємодоповнююче нанести на МЕНТАЛЬНУ (емоційну) та НАРРАТИВНУ (оповідкову) карту Обухова. Разом з тим він різний і завжди позбавлений статусу "амбасадорного", позаяк фраза "Я покажу тобі свій Обухів" в кожному окремому випадку буде про інше.

Причини у тому, що, одне і те саме місце у цих двох (і всіх інших) може викликати різні спогади (емоції) і згадки (розповіді). Ранжувати їх за принципом який "кращий" - непродуктивно.
***
"СПОГАДИ ВИБИРАЮТЬ НАС, А НЕ МИ ЇХ" ("Сараєво для початківців")
Чи можуть такі карти бути доповненням до ІСТОРИЧНИХ? Безумовно. Думка про це прийшла мені в голову під час споглядання останнього СКАНДАЛУ ДОВКОЛА МАФу біля Велмарту.
Що ми знаємо про цей клаптик землі, котрий став черговим полем політичного бою?

ІСТОРІЯ

• Приблизно 150 років тому тут була частина маєтку Горчакових. Згодом, частина Обухова під назвою Хутори.

ЕТНОГРАФІЯ

• Це класична Піщана, котра як топонім витіснила вже згадані Хутори.

ГЕОЛОГІЯ

• Піщані дюни, котрі лежать в основі частини території.

ЕКОНОМІКА

• "Територія мафів", котрі, попри Велмарт, якось окупляються.

УРБАНІЗМ

• Цілком транзитна ділянка, затиснута між кількома змістовнішими локусами: БК, Меморіалом і Велмартом.

АНТРОПОЛОГІЯ

• З точки зору Марка Оже це т.зв. "не-місце", у котрого візуально відсутня історія, додана культурна вартість і котре не виробляє соціальних звязків.

ЕКОЛОГІЯ

• Потенційно - клумба чи "дощовий садок", поточно - клаптик нічого.

***

"МАФізація" ЯК ФОРМА І ЗМІСТ КОЛОНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ
Так було донедавна, поки ці кілька метрів не були МАФізовані. Я не буду оцінювати добре це чи погано, оціночні судження - робота, котру не можна забирати у фахівців з неї.
Мене цікавить інше - раптова ПРОЯВЛЕНІСТЬ і очевидна МАНІФЕСТАЦІЯ місця.
Перша полягає у тому, що до цього непомітна локація, навіть НЕ топонім, миттєво потрапляє на громадські радари і набуває як емоційної так і нарративної історії.
Друга це сенси, котрі вона втілює для сторін скандалу. Очевидно, що ОМР (влада), ФОП (бізнес) і частина громади (стейкхолдери) абсолютно по-різному зчитують сигнальні коди з цих кількох метрів землі.
***
Відтепер ця дрібна і точечна комерціалізація громадського простору має свою емоційну складову (скандал) і оповідкову (хто, чому, як) і цілком піддається операції з картографування.
В такий самий спосіб можна зібрати спогади про появи інших локацій, від вже згаданих БК, Меморіалу, Велмарту і тд.
У мене в цьому квадраті є свої. Про них, ганделики, двори, склади і тд. Я акуратно замощую спогадами про них свої емоційні і нарративні карти.
У вас є свої. Спогади і карти.
Їх сума, або, найбільш цікаві, загальні, набувші статусу "МІСЬКОЇ ЛЕГЕНДИ" вже вплетені в "хтонічний килим" обухівського міфодизайну.
І є такими, що просто мусять бути доповненням до історичних. Звичайно, якщо ми вважаємо ОБУХІВ - ІНКЛЮЗИВНИМ ПРОСТОРОМ І ЗАЦІКАВЛЕНІ У ТОМУ, ЩО НЕ РВАТИ АБО ПРИВЛАСНЮВАТИ ПАМ'ЯТЬ ПРО НЬОГО, АЛЕ ЗБИРАТИ І ДІЛИТИСЯ НЕЮ.

***

Фото by Обухівський краєзнавчий музей імені Юрія Домотенка. Думаю, це наша молодість, "нульові".