Готи в Обухові: чому не варто придумувати нові обухівські казки

Саме на ньому знаходиться вся, зафіксована на сьогодні, значима обухівська археологія від зарубинецької культури і до початків Русі (Обухів I, Ia, II, III, IV, V, VI, VII, VIII).

Її вагома, «права» частина – це балка довжиною 7-8 км, по дну котрої протікає струмок Нетека. На ній, наче на намисті нанизані Обухів 3 (пізньозарубинецька/київська культура), Обухів 1/1а, с. Дерев’яна, с. Щербанівка (черняхівська культура).

Для кращого розуміння:

• Обухів 3 – перехрестя дороги на Красне;
• Обухів 1, 1а – район суч. складу;
• могильник (Дерев’яна) – старий колгоспний сад;
• в Щербанівці (при впадінні Нетеки в Красну).

1. Обухів 3 – умовні «венеди» з його жертовниками і з мутними «сарматськими» тамгами.
2. Могильник «Дерев’яна» – умовні «готи» з їх пшеворсько-вельбарською керамікою і можливо балтійським походженням.

Сьогодні буде про нього - Дерев’янський могильник. Причина проста. По ньому є дані і археології, і антропології. Іншими словами, є припущення про те, хто там жив і як їх поховали.

Отже, АРХЕОЛОГІЯ. Головна праця – «Памятники археологии позднеримского времени Правобережной Киевщины, Кравченко H.M. Петраускас О.В., Шишкин Р.Г., Петраускас А.В.

• Що таке археологічна пам’ятка «Дерев’яна»? Це поселення і могильник носіїв черняхівської культури, IV ст.н.е.
• Коли його відкрили? Випадково у 1940.
• Скільки людей там поховано? Зафіксовано до 50, потенційно могло бути до 200.
• Як вони поховані? Є два типи: кремація і трупопокладення.
• Що цікавого у похованнях? Частина скелетів має ознаки «ритуального руйнування». Присутні нетипові для «черняхівців» колективні поховання.
• Інвентар типовий для подібних могильників: горщики, миски, кубки, гребінці, фібули. Кераміка містить ознаки пшеворської та вельбарської культур (готів).

Власне, фібули мені завжди здавалися штукою, дуже недооціненою як елемент реконструкції, сучасного одягу, символу території і тд. Але, про це іншим разом.

КИМ БУЛИ ЦІ ЛЮДИ? Відповідь на питання спробувала дати Т.О. Рудич в праці «Населення Середнього Подніпров’я І—ІІ тисячоліття за матеріалами антропології».

Як вчений вона не дозволяє собі таких вольностей як редукція до можливого етнічного походження. Тим більше, що в ситуації з носіями черняхівської культури це практично не можливо.
Інтрига з’являється коли вона фіксує можливу різницю між походженням чоловіків і жінок з Дерев’янського могильника.

• Придатними для антропологічних досліджень виявилися 6 чоловічих та 7 жіночих черепів.
• Якщо чоловіча серія з Дерев’яного має паралелі у серіях з території Прибалтики, то жіноча група являє собою складнішу картину.
• З одного боку вона містить певні ознаки носіїв сарматського кола, з іншого – подібні до прибалтійських фінів.
• Відтак, дослідниця не береться угадувати і тому робить висновок, що «Мала чисельність черепів дерев’янської серії та відсутність порівняльного матеріалу з низки хронологічно близьких культур залишає питання генетичних зв’язків жіночої частини популяції відкритим».

Відтак, на прийшлий, можливо, прибалтійський характер вказує як кераміка, так і антропологія, сума котрих підштовхує до дуже спокусливого питання: ЧИ БУЛИ ЦІ ЛЮДИ - ГОТАМИ?

З точки зору сучасного територіального міфотворення хотілося би думати. Зрештою, я знаю тіпІв, котрі на «голубому глазу» скажуть, що Археймар був саме в Обухові, і звідси ж був Германаріх. Подібні міфотворчі процеси відбуваються і у Витачеві.

Втім, коректна відповідь – хто зна. Єдине, що тут можна припустити, так це те, що, на відміну від жителів поселення Обухів 3 вгору по струмку Нетека, ці люди НЕ були слов’янами?
Настільки, наскільки про них (слов’ян як сформовану групу) взагалі можна говорити в 4 ст. н.е.

Такі от цепеліни з припущеннями.