Її суть дуже проста і складається з 2-х частин:
1. Поставити під сумнів вічне обухівське пояснення «бо так звали діда, який там жив». При тому, що в Обухові купа відантропонімних топонімів, починаючи з назви самого міста.
2. Але, назви, котрі містять неочевидні і малозрозумілі корені треба перевіряти на архаїчність, діалектичність, іншомовність.
Приклади: Педина – арх. Федина; Царина – край села ітд.
Не пригадаю всіх, але Юдина гора, Куцина гора (Кукса), куток Когалівка, ну і Капсанівка – все від дідів, все від них, - безумовно, спрощення ситуації. Звичайно, могло бути і від дідів. А могло і ні.
Справа у тому, що наші пояснення назв можуть відрізнятися тих, що були покоління раніше, а вони від дідівських і тд. Приклад той самий: в 19 столітті Педина був паном, на початку 20 – розбійником, в кінці 20 – козаком. Три різні соціальні ролі протягом 100 років. І це лише зафіксовані мною. Хто знає, може були і інші.
***
ОБУХІВСЬКІ ЕТНОТОПОНІМИ
Тому мені здається, що
1. Когалівка
2. Юдина гора
3. і Капсанівка були етнотопонімами, котрі виникли 3-4 покоління тому і позначали саме єврейську присутність в Обухові. Версія з «жив дід» сучасна і як я казав – пахне спрощенням. Втім, моя версія – теж робоча, це не твердження.
***
СЕМАНТИКА "КАПСАНІВКИ"
Сьогодні я розгляну лише один з них – Капсанівку.
Варіант з жив дід Капсан (дід Юда, дід Когал) сумнівний, оскільки це слово, як мінімум, або діалектизм, або неукраїнського походження.
Натомість мій GPT-помічник Мишко Жабка стверджує, що
1. капса́н / капца́н (від їд. kaptsn) — запозичення з їдишу/іврита зі значенням «бідняк, жебрак»; у сучасній ївр. мові близький корінь kamtsan означає «скнара/скупар». У їдиші kaptsn — «паупер, злидар».
2. Капцані́вка — розмовна/топонімічна назва єврейського кварталу/ділянки у низці міст Поділля та Правобережжя; фіксується, зокрема, в Тульчині: під час окупації там «зігнаних євреїв у кварталі Капцанівка реєстрували…» (нині район школи №1 й автовокзалу). Є й інші локальні вживання (як жаргонна назва околиць або «бідного кутка» — пор. згадки в Барі).
Тобто «капсан/капцан» — це про соціальний статус у єврейському міському середовищі (бідність), а «Капцанівка» — «місце, де жили бідні (здебільшого євреї)» у локальній традиції назв.
Приблизно таке ж пояснення дає словник Грінченка. Відтак, семантично Капсанівка може бути етнотопонімом і вказувати на єврейську присутність в певній частині Обухова.
***
ЛОКАЛІЗАЦІЯ КАПСАНІВКИ
Йдемо далі. Географічно це сучасна вулиця 8 березня. Згадуємо історію початку 20 століття і дивимося тодішні карти.
1. Ця територія ділиться на 2 геологічні частини:
- заплаву Кобрини (низ, зараз там цег. завод, приватний сектор, недобудоване ПТУ).
- Кінець і середину надзаплавної тераси (зараз це кілька «свічок», мерія, бібліотека і тд).
100 років тому ця територія складалася з 3 магістральних елементів:
- Базарна площа - зараз площа Матері +-
- Воскресінська церква і кладовище біля неї – де мерія + ЦТЮ і вниз за бібілотеку
- Умовний «єврейський квартал», іншими словами будинки єврейських торгівців, ремісників і інших членів громади довкола площі.
В моїй голові люди, котрі торгували на Базарній площі у своїх будинках і судилися роками з владою на предмет деяких податків були міщанами, купцями і ймовірно, не бідними людьми. Можливо, цей архетип і заклав помилку.
Так чи інакше назва «Капсанівка» ("Капцанівка") доповнює мою стару розвідку про класову структуру обухівського єврейства і згадки Панченка, котрий вказував саме на сучасну вулицю 8 березня як місце зосередження єврейської торгівлі!
Для тих кому цікаво відсилаю до
1. ПРОФЕСІЙНИЙ ЗРІЗ ЄВРЕЙСЬКОГО ШТЕТЛА В ОБУХОВІ НА ОСНОВІ СТАТТІ ПРО ПОГРОМ
2. ДЕ БУЛИ МАФи БАЗАРНОЇ ПЛОЩІ ОБУХОВА НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТТЯ?
3. ТОПОНІМІКА БАЗАРНОЇ ПЛОЩІ ОБУХОВА 100 РОКІВ ТОМУ (У РУКОПИСАХ ПАНЧЕНКА І СПОГАДАХ ОБУХІВЦІВ)
***
ІСТОРИЧНА НАЗВА
Отже, якщо я правильно розумію, історична назва цієї частини Обухова не 8 березня, Чепеликів, Воскресінська, а саме Капсанівка. І пов’язана вона з людьми, котрі в 1919 році не витримали соціального напруження і етнічного терору і покинули містечко. Котре, як влучно зауважив Панченко, а по тому і Домотенко «… знову перетворилося на звичайне село».
Чому саме Капсанівка історична назва? Тому що, судячи з усього, вона виникла в часи, коли в Обухові жили носії ідиш. А перестала використовуватися як географічний маркер відносно недавно.
***
Тепер я знаю де вони
1. Жили
2. Працювали
3. Молилися
4. Помирали
І хоча єврейська тема не профільна в моїх пошуках «genius locі» Обухова, я радий, що ще одна біля пляма в їх історії якщо не закрита, то проговорена.
ikh hob a groysn dank tsu aykh («дякую вам»).
Завжди було цікаво чи розуміли українці Обухова того часу ідиш хоча би на рівні смолток?
