Князі Острозькі і Обухів на карті впливів магнатських родин 17 ст.
11:48 06.01.2026
Князі Острозькі і Обухів на карті впливів магнатських родин 17 ст.
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський

Карта цікава, хоча недосконала. З'явилася кілька років тому на Реддіті під назвою "Polish Szlachta/Noble Influence Zones (Early XVII)". Я підгледів у Алі Татар-заде. Приміром, на ній немає Чайковських, Бржостовських, Зберковських, Муравських, Думінських, Гаспарських і інших моїх предків-околичних голодранців.

З цікавого: є дві позначки, котрі фіксують обухівську ойкумену кінця 16 – початку 17 ст.
***
ЩО Є:
1.Вона неповна, позначені, ймовірно, лише серйозні латифундисти.
3. Нас цікавлять «біскупські землі» і «Острозькі».
- «Біскупські», треба думати, це лінгвістичне позначення церковних, загалом.
- «Острозькі» - в першу чергу, Януша, але, тут треба відзначити, що саме на початок 17 ст. він вже втратив деякі землі (Обухівщизну, в тому числі) і тому не дотягував до Стугни.
Суть же така, що на той час Януш Острозький заклав сучасні Ольшаницю, Кагарлик, Василів, Перегонівку, Обухів і інші. Обставив нову захисну лінію перед Києвом замками і таким чином боронився від татар.
Втім, крім зовнішньої загрози були і внутрішні:
1. Козацькі повстання (Косинського, пр)
2. Сусіди-рейдери.
Роль останніх прийнято недооцінювати, але, реально, гопали всі – від князів до шляхетських голодранців; тягнули все – від яєць до людей.
***
ХТО Є:
Станом на зауважений час ситуація по нижній течії Стугни виглядала наступним чином:
1. Копачів, Безрадичі – здається, Биковські (можу помилятися);
2. Лукавиця (правий берег в районі Обухова) – Дорогостайські/Острозькі/Догогостайські;
3. Стримятичі (правий берез між Обуховом і Трипіллям) – Дідковичі-Трипільські.
4. Ігнатівка і тд (лівий берег в районі Українки) – Видубецький монастир.
Зауважу, що можу помилятися в прізвищах, назвах і тд, оскільки ситуація була динамічною. Здається, я десь навіть читав, що Веприн (пізніший «Великий Обухів») був монастирською власністю. Але це не точно.
***
СУТЬ же така, що
1. З півночі долина Стугни була переважно монастирською;
2. А з півдня – власницькою. І власники любили пограбувати сусідів, а в ідеалі відсудити у них трохи землі, про шо є купа документацї, все та ж «Книга київського підкоморія».
Тому єдине, що в цій карті може бути цікавим для обухівського мікро-історика це різні статуси земель на лівому і правому берегах Стугни. І «війна за плавні», точніше, за тамтешні луки, котрі вели, в першу чергу, чисельні і голодні Дідковичі з Трипілля. Ну і всі інші по мірі можливостей.
Грабували, рейдерили, судилися, скаржилися, але на куражі, на гонорі, як і годиться в ті важкі і пафосні часи.
ПС. Квадратиком позначив володіння Острозьких від Обухова до Богуслава і БЦ, від Стугни до Поросся. І їх перетин з києво-церковними землями.