Вчора, під час роздумів над життям печенігів на луках Східного Поросся (сучасні Миронівка, Кагарлик, Ржищів) у 13 ст. я раптом згадав про роль цього типу ландшафтів для Обухова. А вона, як виявилося, якщо не магістральна, то і не бічна.
Отже:
ТОПОНІМІКА.
1. Згідно з усталеною (і, безумовно, помилковою) версією попередником Обухова важається селище ЛУКАВИЦЯ, котре знаходилося на однойменній річці. Семантика її проста. Це, або форма ("лука" - звивина), або луки, котрими були покриті її береги.
2. Крім Лукавиці в долині Обухова була р. ЛУКОВАЛИЩЕ за її межами. Обидві впадали в Стугну і частина дослідників до цих пір думає, що Луковалище і є історична Лукавиця. Але, карти і доки свідчать що ні, це дві різні річки.
3. ГОЛИКОВІ ЛУКИ - персоналізований топонім 19 ст., котрий розташовувався в місці, де зараз "картонажка". Були й інші.
СЕМАНТИКА
Загалом, аналіз хуторів, котрі ніби-то існували на території Обухова (недоведений факт, крім 3, факт) вказує на все ті ж ландшафтні особливості, приміром:
ЛУКАВИЦЯ - від "луків"
ТЕРНКИ - зарості терену
ФОРОШИН - теоретично це якийсь лісний промисел, але є ше синонім - НЕХВОРОЩ. Це полин.
ГЛЕВАКИ - дика груша
ВЕПРИН - від кабанів.
Рослинна основа переважає.
ГЕОЛОГІЯ
Луки, наскільки я розумію, формуються в заплавах річок і струмків за основі т.зв "лучних", алювіальних грунтів. Простіше кажучи - наносних, тих, котрі формуються під час паводка.
ГОСПОДАРСТВО
Луки і сінокоси згадуються у великій кількості обухівських документів, часто судових спорах та побутових скандалах.. Присутні вони на картах і планах місцевості, що свідчить про важливий характер у тогочасному господарстві, зокрема, тваринництві.
ЛОКАЛІЗАЦІЯ
Історично, обухівські луки це, передусім,
1. Район Автостанції - на місці ставу, згодом довкола нього.
2. Лівий берег Кобрини від Центру через Автошколу до Школи
3. Ймовірно, частина Школи-Піщаної справа від сучасної дороги.
Втім, найголовніша і найбільша кількість цього ландшафту знаходилася за межами долини Кобрини, акурат перед нею.
Я для простоти називаю її урочищем ГОЩІВ, втім, йдеться про величезний заболочений масив від Києва до Трипілля праз Хотів, Безрадичі, Обухів.
Територія ця - старе русло палео-Дніпра, залишки реліктової заплави. Десь там же зарегулюване русло Стугни, канальчики і тому подібний меліоративний непотріб.
Тут же, згідно з історією воювали останні антирадянські партизани в 1920-х; радянські - в 1940.
Згідно з байками жили песилоголовці і величезні полози.
ПО СУТІ - це найбільший на нашій території масив ЛУЧНИХ (часто у вигляді піщаних дюн) грунтів, котрі між собою ділять залишки боліт, луків і заплавних лісів.
***
В ТЕМУ:
ТОПОНІМІКА ГОЩЕВА У СПОГАДАХ ОСИПА ДУМІНА: 3 РОКИ “ОБУХІВСЬКО-ТРИПІЛЬСЬКОЇ УПА” - https://tinyurl.com/mr3ak682
ОБУХІВСЬКІ "ОСТРОВИ": ВІД КОРАБЛИЩА ДО ЧОВНИЩА - https://tinyurl.com/5ap9du35
