ХУДОЖНЯ ВЕРСІЯ
...Плейстоцен добігає кінця, поволі помирає палеоліт. Неширокою, сильно обводненою долиною чвалає стадо величезних волохатих істот.
З пагорбів над долиною за ними спостерігають патлаті і замурзані найкорінніші обухівці.
Тоді, 13 000 років до нашої ери, ландшафт, де всі вони мешкали, був лісотундрою, котра в наших краях переходила в лісостеп.
... Мамонтам в цій долині не зручно, занадто вузька для їх габаритів, занадто заболочена і заліснена. Занадто часто на них зверху падають валуни, які скидають смердючі верескливі істоти на двох ногах.
Але долина - частина їх міграційного маршруту і вони змушені поколіннями долати її з півночі на південь і назад, попри небезпеку і втрати.
... Двоногим істотам, що засіли на пагорбах над невеликою, схожою на змію, рікою, теж не дуже комфортно. Їх табір за півтора десятка кілометрів звідси і навіть якшо полювання буде вдалим, віднести мясо до нього ще те завдання. Особливо, враховуючи конкуренцію з тутешніми вовками, лисицями, куницями.
Мамонти йдуть, пощипують гілки дерев і мріють про тундру. Розвідники йдуть за ними і думають, чи не напасти згодом, коли ті дочвалають до їх літнього копайгорода - сезонyих землянок у балці біля джерела...
***
НАУКОВА КАРТИНА
Льодовик в районі Мінська, Поліське озеро на Берестейщині, дренаж його стоків в річкові долини Буга і Дніпра, формування їх (і не лише) сучасних русел, періодичні "світові потопи" (до і після цього часу), "мамонтові степи" ну і власне мамонти як основа полісько-наддніпрянського біому у пізньому палеоліті.
Холодний і вологий клімат тодішньої Обухівщини був ідеальним для існування мамонтів, фізичні сліди котрих знайшли у Копачеві і легенди про котрих були записані Новицькою у Трипіллі на поч. 20 ст.т (окреме питання).
Згідно з палеонтологічною літературою останки знаходили і в Обухові, але, крім констатації, більше нічим я не розжився.
Ймовірно, для мамонтів були зручними зарослі деревцями заплави річок влітку і сурові тундрові вододіли між ними, зимою.
МАМОНТ ВОСКРЕС
Так чи інакше той клімат, ландшафти і біоценози вже не повернути. А саме їх шукатимуть ентузіасти в 2028 році після того, як "воскресять" мамонта. Безумовно, теоретично найближчими до тодішніх можна вважати суч. Таймир, Якутію і тд. Але і вони тануть, заболочуються, вивільняють якісь гази і тд.
Наскільки я розумію т.зв. "мамонтовий степ" був не зовсім (чи зовсім) не таким як сучасна тундра (але, високим і сухим). Втім, це деталі. Очевидно, що відродження виду це деміургія, акт творіння.
А ШО МИ?
Ну, а у нас, якщо зі зміною клімату піде, швидше з'являться якісь південніші і степові мешканці. Можливо нові - шакали, можливо вимерлі - кулани, дрофи і тд.
Ну, це якщо із с/г буде настільки кепсько, що частиною раніше розораних степів доведеться поступитися богам обухівського межиріччя.
Хто знав, що за десять років тут адаптується єнотовидна собака, а за три-чотири - фазани? Що в лісах почнуть зустрічатися вовчки, котрих не бачили вже півстоліття?
Так, це не не мегафауна, але, повернення старих і навіть поява нових видів це приємно. Хоча, останніх і не завжди. Особливо риби. Але, це вже інша історія
