Мемократія: соцмережі і їх вплив на політику в Обухові
11:10 15.12.2019
Мемократія: соцмережі і їх вплив на політику в Обухові
Чайковський Мирослав
Чайковський Мирослав

Кажуть, соціальні мережі допомогли перемогти Трампу. В Україні – Зеленському. В Обухові призвели до поразки Кононенка і періодично глумляться над рейтингом Левченка.

Розглянемо роль обухівських спільнот в місцевій політиці, зокрема, діючих в ній актОрів.

Обухівські групи – «агрегатори новин»

Почнемо з комюніті у соціальних мережах, в побуті відомих як «групи». Відразу зауважимо, що нас цікавлять лише ті, котрі свідомо чи ні претендують на роль так званих «stand alone media» - медіа, котрі існують тільки у соціальних мережах і не прив’язані до бази у вигляді сайту.

В Обухові їх 3:

Власне медіа, вони, звичайно не є. Втім, спроби адміністрації пабліків формувати «стрічку новин» за допомогою розпостів чужих статусів вказують на поступове перетворення груп на так звані «агрегатори новин». Вони вищі за статусом від звичайних медіа, оскільки черпають з різних джерел, але програють у відсутності як синдикації (обробки, хоча би рерайту) чужого, так і продукуванні власного контенту.

Так чи інакше, вони оперують власними крос-аудиторіями (такими, що перетинаються між собою) і залежать лише від алгоритмів ранжування Facebook.

Пабліки – джерело новин для одних, майданчик для їх розгону для інших. Пости в них не піддаються обчисленню так званого «коефіцієнту корисної дії», крім «лайків» та «коментарів». Щоправда, місцевий політикум ніколи і не прагнув до раціонального обчислення власної медіа-присутності, хайп він і в Обухові хайп. Його вплив на формування іміджу штука дуже неоднозначна.

Обухівські ОПГ («Організовані політичні групи»)

Отже, головних медіа-полонин на обухівських «карпатах» три. Скільки отар і хто пасе на них? Міркуючи над цим я орієнтуюся на зв’язку кількох взаємодоповнюваних позицій:

  • По-перше, йдеться про групу людей з чітко окресленим формальним чи очевидним лідером;
  • По-друге, їх присутність у вищевказаних пабліках;
  • По-третє, існування/відсутність так званого «інфлюенсера» - спікера групи, умовного лідера громадської думки, котрий періодично говорить від її імені.

Відтак, згідно з моїм розумінням системи координат обухівського політикуму можна говорити про наступні ОПГ («організовані політичні групи»).

  1. Обухівська міська рада. Голова О. Левченко. Медіа-канал – сторінка мера у Facebook.
  2. ГО «Народна рада Обухова». Власник – І. Лавренюк. Інфлюенсер – Н. Щеголенко.
  3. Обухівська районна рада. Керівник – Л. Ільєнко. Медіа-присутність дисперсна і несистемна.
  4. Українська міська рада. В.о голови – Т. Кучер. Медіа-канал – сторінка УМР у Facebook.
  5. Депутат ВР О. Дубинський. Від його імені говорить його штаб і деякі місцеві ГО Обухівщини.

Де правда, брат

Її немає. Конфліктні лінії, котрі пронизують обухівський політикум періодично змінюються. Причина – зміна домовленостей між вищевказаними гравцями, від котрих, будьмо відвертими, годі вимагати чітких ідеологічних поглядів чи, тим більше, опертя на якусь етичну систему.

Політиками керують раціональність і прагнення вигоди, тому друзі сьогодні - завтра стають ворогами, щоб післязавтра знову стати друзями.

«Організовані політичні групи» Обухова не відстоюють інтереси громади чи її частини. Це головне, що треба розуміти при виборі на виборах однієї з них.

Різниця у подачі інформації. Аналітичність

Одні з них (пр, Обухівська і Українська мерія) тримаються за більш-менш зважену подачу інформації про свої успіхи-досягнення. Інші три атакують їх або один одного в боротьбі за, офіційно – правду, по суті – ресурс.

Можливості «фронди» (опозиції), як і підходи, котрі вона використовує для просування своєї позиції в обухівських пабліках різні.

Так, представники Лавренюка використовують досить зважений, аналітичний підхід, котрий ґрунтується на аналізі документації Обухівської міської ради.

В той же час штаб Дубинського міксує як апеляцію до стереотипів і довільну інтерпретацію під виглядом журналістики (Тимофійчук і ко) до того самого аналізу роботи Української міської ради («Трипільський край»).

Оточення Ільєнко позбавлене потреби у аналітичних інструментах і, як власне і штаб Дубинського використовує принципи так званої «пост правди» (інтерпретація події) і «священного джихада» у коментарях.

Спосіб використання груп

Відмінність тих, хто «захищається» (або ігнорує), а це ОМР і УМР від тих, хто «нападає» (ОПГ «Лавренюк», ОПГ «Ільєнко», ОПГ «Дубинський) у способі використання головних груп в обухівських соціальних мережах.

«Мій Обухів», «Зеркало Обухівщини» і «Підслухано в Обухові» для сторінки О. Левченка і сторінки УМР це лише майданчик для розповсюдження конкретної новини, котрий майже не передбачає зворотної реакції (фідбека). В принципі, у них є власна аудиторія, часто щільніша ніж у групах, котра дозволяє комунікувати з населенням з тим чи інших рівнем успішності.

«Мій Обухів», «Зеркало Обухівщини» і «Підслухано в Обухові» для ОПГ Лавренюка, ОПГ Ільєнко та ОПГ Дубинського практично єдині майданчики для донесення своєї позиції до населення, оскільки власні відсутні або перманентно перебувають у зародковому стані.

Різниця у подачі інформації. Системність

Як було зауважено, крім схильності до аналітичності різниця між цими трьома у здатності до системності, періодичності і внятності викладення своєї позиції. Тут також лідирує представниця І. Лавренюка Н. Щеголенко, котра сухо, втім системно, періодично і чітко викладає свої претензії до Обухівської міської ради.

На другому місці штаб Дубинського зі значно меншим, але присутнім коефіцієнтом системності, і на останньому оточення Ільєнко, де ця функція, швидше за все не передбачається як потрібна.

Висновки:

  1. Так, групи в обухівських соціальних мережах здатні впливати на формування окремих площин обухівської політики. Зокрема, такої її складової як імідж політика. Найбільше від них потерпає репутація Левченка, найменше – Ільєнко. В ситуації з останньою це пов’язано з низьким рівнем впізнаваності. Іншими словами, не можна втратити те (рейтинг), чого немає (власне впізнаваність).
  2. ОМР і УМР, в принципі, можуть існувати поза групами у соціальних мережах, в той час як їх переважно опоненти – ні.
  3. Ніхто з 5 гравців обухівської політики не має чіткої медійної переваги над опонентом (-ами), з причини, ймовірно, відсутності ширшого підходу до нарощування своїх позицій за допомогою інших каналів.

Далі буде.

Або – ні.