Міфи наших водойм: "судоходність" Стугни як частина регіонального переказу

Міфи наших водойм: "судоходність" Стугни як частина регіонального переказу
18:35 12.01.2025
Міфи наших водойм: "судоходність" Стугни як частина регіонального переказу
Чайковський Мирослав
Чайковський Мирослав

"Судоходні річки" Обухівщини це одна з моїх улюблених тем. Свого часу я присвятив цьому кілька дописів, тому буду неприродньо лаконічним.

СТУГНА НІКОЛИ НЕ БУЛА СУДОХОДНОЮ, шоб не казали ваші мами, папи, діди, прадіди, баби, прабаби і всі інші, безумовно, святі люди
Як не була судоходною Кобрина і тому подібні, цитую 19 ст - "ручаї".
Принаймні, особисто я НІКОЛИ не бачив фото, документальних і тд джерел, котрі підтверджували б протилежне.
Разом з тим я майже відповідально заявляю, що ПОВНОВОДНІСТЬ, СУДОХОДНІСТЬ, БАРЖА, ВЕРФ і ЯКІР є елементами бродячого регіонального міфа, котрий в тій чи іншій формі зустрічається коли нашинкований, а коли цілий протягом всієї, як мінімум, нижньої течії Стугни від Безрадич через Обухів до Трипілля.
Причини і обставини його появи мені невідомі. Коріння - 19 століття точно. Інформатор - "старший, давно померлий родич". Головний артефакт - баржа. На ній, в деяких випадках возили зерно на млини. В інших - царицю.
Можливо, це якось пов'язано з появою барж на Дніпрі, котрі, зауважу, теж НЕ скрізь могли пройти і як пише той же Домотенко - інколи, коли річка пересихала, навіть правий, глибокий рукав ставав для барж замілким.