Перші прізвища, котрі мали відношення до Обухівської сотні Київського полку я зустрів під час копирсання в надрах Бази жителів України (1650-1920). Причина була банальною - перевірка гіпотези, згідно з котрою так званий "Кулага Атаман" був кошовим чи гетьманом родом з Обухова.
Уявімо, що це так, або, хоча би, теоретично можливо. Тоді "козацький пантеон" Обухова зростає на ще одну дуже вагому одиницю. Поряд із легендарним Швачкою і Сачком-Довгошиєнком.
Втім, проблеми із з'ясуванням виникли практично одразу.
- По-перше, далася взнаки відсутність реєстру 1649 року, а це, як ви розумієте, Хмельниччина і полковник Київського полку Антін Жданов, котрому по тому і "подарували" Обухів. До слова, ймовірно єдиний українець, котрий володів долиною Кобринки.
- По-друге, інтепретація слова "атамань", котрих зі 152 чоловік Обухівської сотні аж 5.
- По-третє, марні спроби зрозуміти, що відомих персонажів з прізвищем Кулага в історії України було як мінімум, три. До Обухівської сотні, під час і після.
Пошук відповідей на подібні питання малопродуктивний в ситуації, якщо ти краєзнавець-любитель, ареал пошуків котрого обмежений телефоном, а спосіб мислення - спекулятивною логікою.
Втім, "утро вечера мудренее", зранку у чаті знайшовся Максим Квітницький, професійний археолог і історик з Обухова, завдяки котрому стало зрозумілим, що:
- Швидше за все "Отаман" це все-таки якась посада.
- Не всі, хто служив в Обухівській сотні були з Обухова. Втім, це не значить, що
- не були
- не переїхали потім і тд.
Одиним словом, належність козаків Обухівської сотні до життя в Обухові лишилася в статусі відкритого питання.
Втім, не зважаючи на цю поразку, кілька вислідів із списку сотні я таки зробив:
- Перше. Вже зауважене. Козаки Обухівської сотні - не тотожно жителі Обухова (точно не всі, ймовірно - частина, пропорція невідома).
- Друге. Навіть якщо серед списку є частина мешканців Обухова це найстаріший з відомих, принаймні мені, списків обухівців. Наступний з'явиться чи не в 1766 році.
- Третє. Імена тих, хто присутній у списку прямо вказують не лише на відмінність трендів, але і тогочасне звучання української мови. Інакше пояснити, чому дітей при ясному розумі називали Яцьками, Овідіями, Супрунами, Курилами, Хвеськами і тд не випадає. Втім, я і не пробую.
Що стосується козацьких сотень, то крім Обухівської на чолі з Яковом Красовським (варіант: Яцько Кресовський) і його 152 штиками найближчими до нас були ще Трипільська (Андрій Ворона) - 171 козак і Ходосівська (Іван Барманський) - 91 козак.
Ці сотні як і інші входили до Київського полку, котрий був одночасно і військовою і територіальною одиницею.
За Зборівським реєстром, про який власне і йдеться, від 16 жовтня 1649 р. Київський полк нараховував 2010 осіб особового складу, 17 сотень, з яких три Київські були іменні —
- Самійла Білецького,
- Тимофія Нагорного
- та Опанаса Предримирського [сотника Печерського].
Решта 14 — за назвами сотенних центрів. Обухів і Трипілля теж. Обидва в певні періоди своєї історії мали статус "сотенних" містечок.
Більше (багато) про Київський реєстровий полк можна прочитати в статті Київський реєстровий полк. Подробиці бойових дій 1648-57 р.
Що стосується Обухівської сотні, її участі у визвольних змаганнях і відношення до власне Обухова - ця частина нашої локальної історії лишається відкритою і чекає на свого дослідника.
