Ідея проста, примітивна і як мені здається, ПОМИЛКОВА. Вона полягає у тому, що якщо на якійсь території довгий час існує поселення, то принаймні, частина його населення матиме хоча би 10 поколінь безперестанного проживання на ній. А найпростіший спосіб це визначити – ПОРІВНЯТИ ПРІЗВИЩА, котрі були тоді з тими, що є зараз. Чим глибше в історію – тим краще.
Власне, моє особисте припущення грунтується на тому, що в основі населення Обухова лежать 4 ХРОНОЛОГІЧНІ ЕТАПИ і 3-4 ЕТНІЧНІ ГРУПИ (кому цікаво, читайте «КОРІННИЙ ЖИТЕЛЬ ОБУХОВА В СВІТЛІ АНТРОПОЛОГІЇ: волиняки + татари + євреї?», http://surl.li/uphhd).
ЕТАПИ ЗАСЕЛЕННЯ:
1. ПОСТМОНГОЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ – 14-15 ст. Нащадки жителів Київської Русі, ті, хто так чи інакше пережив лихоліття. Їх було мало, про що свідчать відповідні документи тих часів про «пусті хутори».
2. ПЕРЕСЕЛЕНЦІ З ВОЛИНІ – 16-17 ст. Піддані Острозьких і тд, котрі були задіяні в процесі реколонізації Київщини і Середньої Наддніпрянщини, в цілому.
3. МІГРАНТИ З ЛІВОГО БЕРЕГА ДНІПРА – 18-19 ст. Саме вони лягли в основу етнографічного селянського масиву, котрий до нас дійшов у вигляді евфемізму «корінні обухівці». Діалект, топоніми, рушник, глечики і тд до нас в тій чи іншій мірі прийшли тоді і звідти (Переяславщина, Полтавщина, Чернігівщина).
4. ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ 20 ст – «бейсболка», натягнута у вигляді Школи-Піщаної і її жителів на сорочку приватного сектора.
Додайте до цього татарські інвазії у 16 ст, польські у 17, російські у 18, єврейські у 19, і «робочий інтернаціонал» у 20 і на виході ви отримаєте сучасного «homo obuhivokus».
БЕЗ ЖАРТІВ
Якщо серйозно, то як конструктивіст я вважаю, шо глибше середини 18 століття обухівця шукати не варто. Хоча, реально, було би НАДЗВИЧАЙНО цікаво знайти родину, чиє коріння долає цю межу і опускається глибше, хоча би в часи Хмельниччини і нижче. Але, тут треба запас наукового повітря, котрого у мене немає.
СУТЬ ПІДХОДУ така: беруться всі можливі списки і аналізуються на предмет подібності прізвищ. Прослідковується в різних століттях – значить ось вона, «золота рибка», СТАРА КРОВ ЗЕМЛІ ОБУХІВСЬКОЇ.
Кажу зразу, ідеальна форма такого датасета мені НЕ ДОСТУПНА. Складається вона з:
1. Перепис жителів Обухова, Старого Обухова і Слободи в 1618 році.
2. Перепис козаків «Обухівської сотні» 1649 року
3. Жителів Обухова згідно з Румянцевським переписом 1765 року.
4. Метричних книг 19 ст.
5. Радянських переписів 20 ст.
6. Ну, і останньої телефонної книги Обухова поч. 21 ст.
В моєму розпорядженні є лише
1. Перепис жителів Обухова, Старого Обухова і Слободи в 1618 році.
2. Перепис козаків «Обухівської сотні» 1649 року
3. Прізвища прихожан обухівської церкви Воскресіння 1820 року.
Дуже неідеально, але поки шо то є. Так чи інакше навіть вони дали можливість зробити проміжні висновки. Дуже умовні, але, які є.
1. GPT+ - перспективна, але дуже переоцінена ШІ. Платити за неї точно не варто.
2. Відстань між жителями Обухова у 1618 і 1649 - 30 років, одне покоління. По суті, це діти тих, про кого йдеться у першому в історії Обухова переписі. Так от. Співпадінь немає! Два-три прізвища (Бабченко, Жабка і Шинкар-Шинкаренко) і всьо! Таке враження, що навіть тоді і на тому короткому проміжку відбулося тотальне заміщення населення.
ПРИМІТКА: звичайно, я свідомий того, що тодішні прізвища це радше прізвиська і мінятися вони могли реально чи не з кожним поколінням. Як і те, що до Обухівської сотні входили не лише жителі Обухова. Але ж.
3. Ще більша відстань між ними і випискою з метричної книги 19 ст. Жодних співпадінь, вони навіть звучать якось інакше, так, наче це інший народ (етнографічна група). Втім, в ньому вже є сучасні обухівські прізвища (Геращенки, Грабові, Чепелики і тд). Коріння ж, як мені здається, треба шукати на початку 18 ст, коли у 1704 році Мокієвський заселяв ці знелюднені Руїною села. А допомогти може Румянцевський перепис, котрого у мене поки немає.
Відтак, повторюся, моя версія – «корінні» жителі Обухова це приблизно років 200-250, поколінь 10-11, нащадки мігрантів з Лівого берега Дніпра. Загадкою залишається рецесивна «монголоїдність» частини населення, втім, тут я відсилаю вас до вищезауваженого нарису про обухівську антропологію.
ДЕСЕРТ. В переписі 1618 року є прізвище типу Мисник і я зустрічав його в Обухові і сьогодні. Це не значить, що сьогоднішні обухівські Мисники це нащадки тодішнього десятника, власника ставка і млина на ньому.
Але, реально, було би круто якби так. 400 років на одній землі це вже шось метафізичне.
