Джерело: kagarlyk.city
Отже,
ГЕОГРАФІЯ
Сучасний Кагарлик розташований у долині однойменної річки, що входить до басейну Росі. Крім того, це територія так званого «Кагарлицького степка» - внутрішньої степової кишені в межиріччі Стугни і Росі.
ІСТОРІЯ
В 10 столітті Поросся було буферною зоною між кочовиками і Руссю. В 11 київські князі будують Пороську лінію. З часом стосунки з деякими номадами вирівнюються і частина клобуків, печенігів і половців цілком мирно уживається з переселенцями з «материкової Русі», іншими словами – з-за Стугни.
Згодом всій цій ідилії приходить кінець і тумени Батия зачищають все і всіх настільки, що крім хуторів на території Обухова, Кагарлика і території між ними протягом 400 років (до князів Острозьких у 16 ст.) нічого крупнішого не росте. Причина все та сама – протягом цього часу кримчаки вибивають до ноги все, що можна помітити у річкових долинах і всіх, хто не встиг сховатися в очеретах чи лісі.
Наприкінці 16 століття приходить Януш і будує фортеці в Ольшаниці, Кагарлику і Обухові, практично по-новому заселяє ці території. З того часу вони отримують не лише свої історичні назви, але і шанси на виживання і розвиток. До слова, саме його я вважаю реальним засновником Кагарлика – батьківщини моїх предків і Обухова – моєї власної ойкумени.
ЗАСНУВАННЯ
Попри археологію, котра вказує на існування поселень на території долини річки Мокрий Кагарлик за часів «бронзи», «заліза» і Русі, реальних доказів того, що Кагарлик це Торчеськ немає. Більше того, більшість дослідників схиляється до думки, що насправді - ні. Немає вагомих доказів масової, або статистично значимої присутності печенігів чи половців, тим більше того, що можна назвати їх «столицею». Апеляції до насичення території тюркським етнічним субстратом не підтверджуються археологією. Що, в свою чергу не відкидає їх потенційної присутності, оскільки, як не крути, а Кагарлик – слово тюркське, щоправда, не зрозуміло з якої саме мови. І це погано, оскільки розширює часові рамки аналізу.
Відтак, МОЯ ПЕРША ВЕРСІЯ полягає у тому, що назва «Кагарлик» виникла значно раніше за стаціонарне українське поселення наприкінці 16 ст і щось значило.
Батьками назви можуть бути кілька історичних тюркських груп:
1. Клобуки/печеніги/половці, котрі побутували тут в 11-12 століттях.
2. Монголо-татари, котрі ну дуже теоретично могли зафіксувати назву долини в 13 столітті.
3. Кримські татари, котрі знову-таки періодично проходили її транзитом з 15 по 17 ст., думаю.
НАЗВА
Історичний неймінг штука заплутана і складна. МОЯ ДРУГА ВЕРСІЯ полягає у тому, що попри іронічне ставлення до Кагарлика як Торчеська, Кагарлик – безумовно тюркський топонім часів пізньої Русі. І як у випадку з обухівською Лукавицею це гідронім, тобто, назва водойми або чогось пов’язаного з нею.
Чому так? Бо, за невеликим винятком лише гідроніми пережили лихоліття і історичні розриви у 400-500 років з паралельним знелюдненням території.
Іншими слова, у 16 столітті Кагарлик був хутором чи системою хуторів на річці Кагарлик в місцевості Кагарлик. Як хутір Лукавиця на річці Лукавиця в місцевості Лукавиця в Обухові.
Люди приходили і йшли. Але назва водойми лишалася. І вона наче той фундамент тримала на собі однойменну назву території довкола себе (долини) і селищ біля себе. Бо тоді ніхто не заморочувався і хутори дуже часто називали за назвою річки, на котрій вони стояли. Прикладів більше ніж досить.
Так назва, котра виникла як тюркська в 11-12 столітті дожила до 16 століття і з нього ж закріпилася остаточно і безповоротно. На відміну від обухівської Лукавиці, котра століття з 18 і завдяки, ймовірно, переселенцям з Лівого берега, стає Кобриною.
ПОХОДЖЕННЯ
Отже, з’ясували.
1. Відпочатково Кагарлик це назва річки чи її долини (чи обох);
2. Її коріння в її носіях, ймовірно, століття в 11-12;
3. Можливо, пізніше, і це кримсько-татарський топонім. Але, тут є нюанс не на користь:
- не зрозуміло яким чином він закріпився би серед місцевого населення;
- попри ймовірну лексичну архаїчність він би переклався з сучасної.
4. В 16 столітті назва річки (чи її долини) закріплюється за стаціонарним населеним пунктом, хоча, можливо, до цього існував менший, приміром, хутір, з такою ж назвою. Так чи інакше одне ймовірно – Кагарлик як населений пункт є похідним від Кагарлика як гідроніма.
Ну і до головного.
ЩО ЗНАЧИТЬ «КАГАРЛИК»?
Я одразу відкидаю легенди про «чорну землю», «прокляту землю», «прикордонний пост» і тд і звертаюся до праці Г. Халимоненка «Тюркська лексична скиба українського словника».
Згідно з нею:
1. «КАНГАР» (давня самоназва печенігів). Відтак, «кангарлик», «кангари» - назва якогось печенізького племені чи роду, котре могло тут кочувати. Цілком робоча версія.
2. «ГАРЛИК» - «товстий очерет, з якого виготовляють рибальські снасті». Мені подобається.
3. «КИРЛИК, КЫРЛЫК - "дика гречка". Терпимо.
В татарській, башкирській, хакаській і інших мовах всі ці «гирлики» - означення якоїсь трави. Частина дослідників пояснює цю лексему як похідну від тюркського qyr - "поле, степ, луг".
Отже, варіантів походження 3:
1. ВІД ГРУПИ ЛЮДЕЙ – назва роду чи племені, котре жило тут в 11-12 століттях.
2. Назва цієї ЧАСТИНИ СТЕПУ, маркер території. Можливо, похідний від домінуючої тут рослини.
3. НАЗВА ВОДОЙМИ, котра, в свою чергу також може бути похідною від приводної рослини або рибацького промислу.
Етнонім, фітотопонім чи гідронім? Питання лишається відкритим.
Одне мені здається плюс мінус очевидним:
- ойконім Кагарлик – вершина топонімічної еволюції території, саме він фіксується в історичних документах з 16 століття.
- Але він молодший за етнонім, фітотопонім чи гідронім Кагарлик років на 400.
***
З повагою до Самборських, Вашек, Якуш, Якименків, Сидорців, Козлів, Серапінів, Степаненків, Осадчих і інших предків з міста у степу.
