Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова.
Традиційно вважалося, що люди пройшли через вільний від криги сухопутний коридор приблизно 13 000 років тому. Проте знахідки останніх років, зокрема людські сліди в Нью-Мексико віком 23 000 років, змушують вчених переглянути цю хронологію. Нове дослідження, представлене на щорічній зустрічі Американського геофізичного союзу (AGU23), припускає, що перші американці могли рухатися на південь уздовж тихоокеанського узбережжя, використовуючи морську кригу як зручну платформу для пересування.
Раніше популярною була теорія «ламінарієвого шосе» (kelp highway), згідно з якою люди пливли на човнах уздовж берега, користуючись багатими ресурсами прибережних вод. Проте палеокліматичні реконструкції, проведені групою вчених під керівництвом Саммер Преторіус із Геологічної служби США, вносять суттєві корективи. Аналіз морських відкладень та скам’янілого планктону показав, що 20 000 років тому через льодовикові вітри та низький рівень моря океанічні течії були вдвічі сильнішими за сучасні. Веслувати проти такої потужної течії на примітивних човнах було б надзвичайно важко.
Натомість дані свідчать, що значна частина узбережжя була вкрита зимовою морською кригою аж до періоду 15 000 років тому. Для людей, адаптованих до холодного клімату, ця крига могла стати ідеальним «шосе». Замість виснажливої боротьби з хвилями та течіями, вони могли пересуватися по замерзлій поверхні океану, подібно до того, як сучасні народи Арктики використовують снігоходи чи собачі упряжки. Це дозволяло їм полювати на тюленів та інших морських ссавців, поступово просуваючись далі на південь.
Кліматичне моделювання вказує на два сприятливі вікна для такої міграції: між 24 500 і 22 000 років тому, а також між 16 400 і 14 800 років тому. Саме в ці періоди наявність зимової криги поєднувалася з певними екологічними факторами, що сприяли подорожам. Довести цю теорію археологічно складно, оскільки більшість стоянок того часу наразі знаходяться глибоко під водою через підвищення рівня Світового океану. Проте вона пропонує логічне пояснення того, як люди могли опинитися в глибині континенту задовго до відкриття внутрішніх сухопутних шляхів.
Гіпотеза «крижаного шосе» не виключає пізніших міграцій. Моделі показують, що до позначки 14 000 років тому Аляскинська течія заспокоїлася, що зробило подорожі на човнах значно легшими. Це відкриття підкреслює неймовірну винахідливість і гнучкість давніх людей, які вміли пристосовуватися до найсуворіших умов довкілля. Історія заселення Америки виявляється набагато складнішою та багатошаровою, ніж вважалося раніше, а сучасні технології аналізу океанічних осадів допомагають нам побачити ці невидимі раніше шляхи.
