В цьому відношенні досить корисною є картинка оборонних споруд тих часів по Стугні.
Звернімося до Рибакова і його праці "Первые века русской истории".
РУБЕЖІ
… Будівництво кількох оборонних рубежів з продуманою системою фортець, валів, сигнальних веж зробило неможливими раптові вторгнення печенігів і допомогло Русі перейти у наступ. Тисячі руських сіл і міст були врятовані від жахів печенізьких набігів.
Про цю прикордонну лінію писав руський літописець, сучасник Володимира; про неї згадував західний єпископ Бруно, який йшов із Києва до печенігів; про ці порубіжні фортеці-застави складав свої пісні народ...
Моя примітка: лінії були на правому і лівому берегах; вздовж 5 річок; наша ойкумена це Пристугнянська і Пороська.
***
СТУГНА
... Стугинська лінія обрамляла «великий бір», що оточував Київ з півдня. Це вже була остання оборонна лінія, яка складалась із міст Трипілля, Тумаща та Василева і з’єднувала їх валами. В глибині цієї лінії, між Стугною та Києвом, Володимир збудував у 991 р. величезне місто-табір — Білгород, що став резервом усіх київських сил...
Моя примітка:
Уявіть собі територію від Василькова до Трипілля
1. Перерізане залісненими долинами плато
2. Степом від Трипілля по Красній і заболоченою заплавою по Стугні тягнеться Змієвий вал.
3. Вздовж Стугни на нього нанизані хвартеці у Василькові, Тумащі (Безрадичах) і Трипіллі. Могла бути і у Обухові якби, є версія, поселення в ньому у дуже вигідному місці трохи раніше не винесли варяги. Тому у нас хутори на Лукавиці, подалі від харцизів.
4. Між Стугною (і її, повторюся, дуже великою заболоченою заплавою) і Києвом — ліса, ліса, ліса.
Відтак, яри + болота + ліси + вали + хвартеці = Пристугнянська оборонна лінія.
***
ВИТАЧІВ
... Печеніги могли потрапити з лівого берега Дніпра до Києва лише, перейшовши річку вбрід під Витичевим і потім подолавши долину Стугни. Але саме тут Володимир і поставив свої фортеці.
Археологічні розкопки у Витичеві виявили тут, на високій горі над бродом, потужну фортецю кінця Х ст. з дубовими стінами та сигнальною вежею на вершині гори. При першій небезпеці на башті розпалювали величезне багаття, і оскільки звідти неозброєним оком було видно Київ, у столиці одразу дізнавались про появу печенігів на Витичівському броді.
Моя примітка: ось вам і база, на котру згодом сперся норвежець Клейбер - “сигнальна вежа”, за його словами - “вита”. Але, про це далі.
***
КАРТИ: в інтернеті є купа чудових історичних праць і карт, де можна знайти Пристугнянський рубіж. Я лишив дві з них, можливо, не найкращі, але, візуально доступніші.
1. Т.зв. “Київський трикутник”. Здається, це зі “Змієвих валів” Бугая.
2. Поселення на Стугні з Ю. Ю. Моргунов “Древо-земляные укрепления Южной Руси X–XIII веков”.
