Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Більшість людей відвідували уроки статевого виховання в школі, проте традиційні класи рідко заглиблюються в життєві деталі сексуального благополуччя, обмежуючись лише базовими темами згоди чи контрацепції. Офіційні медичні організації, волонтерські мережі та комерційні клініки активно використовують соцмережі як доступний інструмент, щоб оперативно ділитися з молоддю важливою інформацією щодо тестування на ВІЛ та інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Такий цифровий формат комунікації є визнаним низьковитратним та інклюзивним способом охоплення маргіналізованих груп, чиї специфічні потреби часто повністю ігноруються класичними медіа.
Проте чинні правила онлайн-безпеки на провідних платформах фокусуються виключно на швидкому видаленні потенційно небезпечних публікацій, абсолютно не враховуючи інтереси промоції громадського здоров'я. Через це корисні медичні пости часто маркуються алгоритмами штучного інтелекту як такі, що «порушують стандарти спільноти», та піддаються жорсткому тіньовому бану (shadowbanning). Важлива інформація про репродуктивне здоров'я блокується не через умисну цензуру керівництва платформ, а внаслідок технічної недосконалості автоматизованих систем модерації, які помилково прирівнюють наукові медичні терміни чи корисні ілюстрації до порнографії чи політичної пропаганди.
Нова законодавча ініціатива Австралії під назвою «цифровий обов'язок турботи» (digital duty of care) покликана докорінно виправити цю критичну ситуацію та створити збалансоване онлайн-середовище. Цей закон зобов'яже всі інтернет-сервіси — від месенджерів до пошукових систем — впровадити комплексну систему управління ризиками, яка діятиме разом із правилами щодо мінімального віку користувачів соціальних мереж. Проте науковці застерігають, що якщо уряд зосередиться виключно на забороні негативного контенту типу діпфейків, корисна інформація суспільного інтересу, включаючи новини та легітимне самовираження, залишиться абсолютно незахищеною.
Дослідження доводять, що використання культурно відповідних, живих, а іноді й грайливих зображень у медичних публікаціях суттєво знижує рівень страху та суспільної стигми навколо питань сексуального здоров'я. Проте на практиці австралійські громадські організації дедалі частіше стикаються із блокуванням реклами та видаленням верифікованих порад для ЛГБТКІ+ спільнот та програм зменшення шкоди від наркотиків. Понад те, чинну систему скарг на контент дедалі частіше використовують радикальні політично вмотивовані угруповання як зручну цифрову зброю для свідомого придушення наукових фактів та штучного тиражування небезпечних медичних міфів.
Для розв'язання цієї глобальної проблеми автори дослідження пропонують визнати обмеження доступу користувачів до офіційної медичної інформації окремим серйозним злочином з боку технологічних гігантів. Соцмережі мають не просто зачищати простір, а активно підтримувати інклюзивне цифрове середовище, наприклад, повністю звільнивши фінансовані державою медичні установи від автоматичної модерації. Окрім цього, для комунікаторів у сфері охорони здоров'я необхідно створити прискорені процедури апеляції, а саму систему моніторингу алгоритмів зробити прозорою та підконтрольною правозахисникам.
