В ньому дуже багато цифр, серед котрих можна вихопити інфу про
- ліс в урочищі Стінка (майно Філоненків);
- єврейські хати довкола Базарної площі (як в Обухові. прим. моя);
- озера серед косовищ на луках, в котрих ловили рибу;
- невеликого розміру Стугну (привіт капітанам дальних плавань в бабиних ночвах).
- хліб, котрий продавали в тому числі в Обухові і тд.
Одним словом, диявол (історія) криється в деталях, а екзорцист (дослідник) має виганяти його з документів на світ божий.
***
"КУШАКИ І НАМІТКИ"
Одне із цих деталей стосується все тих же шовкопрядів і виробів з продуктів його життєдіяльності.
Звучить цей абзац так:
... Разводят в тутовых садах и продают произведенные коконы на шелковичный завод, устроенный в казеной плантации.
Один из них завел себе шелкомотальную машину и из произведенного шелку выделывает крестьянские крашенные кушаки и намитки (женские уборы).
Он извлекает ежегодно до 200 р. чистого дохода ...
Власне, виявилося, що
1. "Кушаки" - це пояси.
2. А про про шовкові намітки з Трипілля є у статті by Oksana Kosmina.
Фоточка з неї і експедиції О. Макаренка в наші краї. Називається "Жінки катають намітки, Трипілля, 1911 рік".
***
ПРИПУЩЕННЯ:
- трипільський бізнесмен, котрий інвестував гроші, час і навчання у вироблення наміток - 1854.
- ця та інші фоти з експедиції та статті - 1911.
Проміжок - півстоліття. Можна казати про існування в межах певного часового лагу якоїсь локально-трипільської мікро-традиції виробництва поясів і наміток? Я не знаю.
Я зафіксував одну документальну і одну фото-згадку, зв'язок між котрими є. Але чи містить цей зв'язок статус "явища" не беруся стверджувати.
***
Літературка:
- Тутові плантації Обухівщини: забуте ремесло, бізнес, промисел (https://surli.cc/pbcipb)
- Трипілля 1911 року: садиба, одяг, шовківництво (https://surl.li/yywnlr)
- Тутові сади Трипілля і Обухова (https://surl.li/xuppsf)
