Українку могли назвати Обухів-2: як це було
12:28 06.04.2023
Українку могли назвати Обухів-2: як це було

Українку могли назвати не на честь найближчого села. Одним з варіантів був Обухів-2, оскільки очікувалося, що в майбутньому ці міста зростуться. В результаті назву місту обирали в ЦК з-поміж двох десятків варіантів. Так утворилася Українка, яка 1979 року отримала статус міста. Його сьогоднішнє населення перевищує 15 тисяч осіб.

Про це йдеться у статті "В окупації сьогодні залишається значна частина міст енергетиків. Подивіться на їхню архітектуру, яка варта більшої уваги" на Забороні, передають Хроніки Обухова.

Українка виглядає як один із житлових масивів Києва. Оскільки обрана територія раніше неодноразово затоплювалася, місто будували на намитому ґрунті. Це дозволило спорудити його на безпечній висоті у безпосередній близькості до води. Саме завдяки цьому Українка має оформлену як променад набережну Дніпра, що робить місто схожим на київські масиви Оболонь, Русанівка та Березняки. Але при цьому на березі навпроти немає міста — лише мальовничі зелені острови та заплави.

Забудова тут представлена пʼяти- та девʼятиповерхівками типових серій, які можна зустріти у житлових масивах Києва. Також тут є 14- та 16-поверхівки. Висотні акценти у забудові зосереджені вздовж набережної, що дозволяє сприймати її як головний фасад міста.

Саме на набережну виходить палац культури «Енергетик», навпроти якого облаштована пристань для кораблів. Площа перед палацом культури названа на честь Миколи Красноштана — одного з директорів Трипільської ТЕС. Фасад палацу культури з боку Дніпра раніше прикрашав монументальний барельєф на енергетичну тематику — єдиний витвір монументального мистецтва у місті. У 2020 році барельєф зруйнували під час утеплення фасаду.