джерело: ГО «Навколо Нас. UA”
В кінці ХІХ століття кам’яницею володів місцевий підприємець, багатий єврей Файнзільберг. І саме в цей час у Богуславі жила українська майстриня пера Марко Вовчок, молодший син (а насправді — онук!) якої запам’ятав старий Богуслав, Файнзільберга і кам’яницю на вулиці Поштовій (нині — Шевченка) такими:
«Головною вулицею можна було їхати з великим ризиком, бо величезні гранітні каменюки випирали просто з ґрунту на загибель всім возам та бричкам… Про бокові вулички годі й говорити — то були справжні лабіринти, де з великими труднощами можна пройти через болото і грязюку. На все містечко була лише одна двоповерхова кам’яниця місцевого багатія Файнзільберга, а решта будинків були з глини. На околиці містечка жили так звані міщани-українці. Тут вже були біленькі, чепурненькі хатки з вишневими садочками. Містечко мало святочний вигляд лише у п’ятницю ввечері, коли на шабат у кожній єврейській домівці запалювалися свічки. Тоді Богуслав був, мов ілюмінований. Оживав також Богуслав під час ярмарків, на які приїжджали селяни з усіх навколишніх сіл».
Місто було рідним і для письменника Шолома-Алейхема, який жив тут у 1870-х та колоритно описав богуславський мультикультурний базар, поблизу якого і стоїть кам’яниця:
«Минувши цвинтар, в'їхали прямо на «торжище» — щось на кшталт базару чи ярмарку, де все змішалося в купу: селяни, коні, корови, свині, цигани, вози, колеса, хомути та різні євреї: євреї-кушніри, євреї-шапошники з красним товаром, з булками, з бубликами, з пряниками, з яблучним квасом, з чим тільки побажаєте. А баб! Баби з кошиками, баби з яблуками, баби з птицею, баби зі смаженою рибою і просто так баби. І всі вони галасують, верещать, тріщать... А коні, корови і свині їм допомагають. Сліпці співають і грають на лірах. Оглухнути можна! Пил стоїть такий, що важко розгледіти один одного, а від запахів можна задихнутися».
Важко уявити історію Богуслава без євреїв, особливо у другій половині ХХ століття, коли вони становили понад 65% місцевих, тобто сім з половиною тисяч осіб. На жаль, жоден з 16 юдейських храмів, які вони відвідували, (синагога та 15 молитовень при ремісничих цехах), не збереглася до нашого часу.
Але є фото, які лягли в основу нашої виставки. На них — богуславські євреї зламу кінця ХІХ і початку ХХ століть, богуславська синагога після руйнування, кам’яниця. А також банер з проєктом її реставрації, яким ми хочемо нагадати про давню потребу і мрію містян — відремонтувати будинок, в якому тепер знаходиться Музей народних промислів, - додали організатори.
