Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Після того, як у 2024 році фотопастка нарешті зафіксувала їхнє зображення, вчені Стенфордського університету за допомогою аналізу ДНК змогли розгадати таємницю їхнього походження. Результати виявилися несподіваними: ці слони генетично відрізняються від будь-якої раніше секвенованої популяції та найбільше нагадують слонів із Намібії, що розташована за сотні миль на південь.
Дослідження очолив професор Дмитро Петров разом із Кеті Соларі. Використовуючи неінвазивний метод, вони виділили генетичний матеріал із зразків посліду, зібраних Бойсом у важкодоступному регіоні Лісіма-Лі-Мвоно. Оскільки слони ведуть нічний спосіб життя і уникають зустрічей з людьми, ДНК стала єдиним способом отримати інформацію «рівня тканини», не відловлюючи тварин. Науковці використовували зовнішній слизовий шар свіжих зразків, який містить клітини самого слона, а не лише залишки його дієти чи паразитів.
Історія цих пошуків стала темою нового документального фільму Вернера Герцога для National Geographic. Бойс припускає, що «слони-привиди» можуть бути нащадками «Генрі» — найбільшого зареєстрованого сухопутного ссавця, вбитого в Анголі в 1950-х роках. Хоча наявні дані мітохондріальної ДНК (що передається від матері) поки не підтвердили прямий зв'язок із Генрі, вчені продовжують аналіз повного геному, щоб поставити крапку в цьому питанні.
Генетичний аналіз, проведений спільно з Університетом Чикаго, показав, що популяція є унікальною. Стенфордські дослідники місяцями збирали порівняльні зразки у диких слонів по всьому регіону, оскільки даних про вільні популяції в Африці було критично мало. Окрім походження, ДНК-профілювання дозволило ідентифікувати окремих особин, визначити їхню стать та встановити родинні зв’язки всередині групи, що є життєво важливим для оцінки чисельності та захисту цього вразливого виду.
Ця робота демонструє потужність сучасної геноміки у збереженні біорізноманіття. Аналогічні методи Кеті Соларі раніше використовувала для підрахунку снігових барсів у Пакистані. Професор Петров зауважує, що кожна вирішена загадка створює нову: тепер вчені намагаються зрозуміти, чому ці слони мігрували саме з Намібії, а не з ближчих регіонів Ботсвани. Дослідження триває, поєднуючи суворі наукові дані з «поетичною правдою» кінематографу.
