Остання з Богданом Мишко була саме такою.
Коротко:
1. Він вважає, що між скіфським царем Партатуа і курганом Переп’ятиха є зв’язок. Зокрема, морфологічний – назва. Можливо – онтологічний (він похований у ньому).
2. Моя версія – немає, позаяк це імена на різних мовах, виникли вони у різний час, ну і мали різний сенс. Крім того, навряд чи він бував тут або хоча би знав про існування наших теренів.
Але, диму без вогню не буває, відтак, ось що вдалося знайти за ці 2 дні. Для чіткішого розуміння я розбив допис на 3 частини:
1. ПАРТАТУА
2. ПЕРЕП’ЯТИХА
3. ЗВ’ЯЗОК
***
ХТО ТАКИЙ ПАРТАТУА?
- Цар скіфів
Коли він правив?
- Приблизно 7 століття до н. е.
Де він правив?
- В Закавказзі. Зараз це +- територія Азербайджану (Муганський степ і тд)
Чим займався?
- Політикою з кімерійцями, асирійцями, мідійцями на території Передньої Азії (Вірменія, Туреччина, Іран).
Література: А.М. Хазанов «Социальная история скифов», інші.
***
Що таке курган «ПЕРЕП’ЯТИХА»?
- Скіфський курган біля Василькова, подібний до «царських курганів» Причорномор’я.
Хто в ньому похований?
- Особа дуже високого соціального рангу та, ймовірно, іранського етнічного походження (не автохтон). Самі останки відсутні.
Коли він правив:
- приблизно 7 століття до н. е.
Чим займався:
- Можливо, війнами в Передній Азії (про це свідчать деякі предмети з кургану).
Література: Скорий С.А. Курган Перепятиха (до етно-культурної історії Дніпровського Лісостеповго Правобережжя), інші
***
Який між ними ЗВ’ЯЗОК?
СПІВПАДАЄ
- В обох випадках дуже високий соціальний статус
- В обох випадках азійське етнічне походження
- В обох випадках рід занять (війна)
- В обох випадках час життя.
НЕ СПІВПАДАЄ
- Територія. Від Південного Кавказу до Південної Київщини далекувато. Втім, якщо відкинути наше відчуття відстані, тодішню мобільність, речі з кургану і тд. це умовність. Грубо кажучи, шо в ті часи «бешеній собаці крюк в 7 (тисяч) км»?
СУМНІВИ
- Ми не знаємо ДЕ був похований Партатуа. Про нього взагалі мало відомо (Кавказ, Асирія, дочка царя, його син). Мона припустити, шо жив, двіжив, їв гранати і хурму, а тут раз і занесло його з норм. справжнього степу в наш околоток. Теоретично все можливо.
- Ми не знаємо, ХТО був похований в Переп’ятисі. Курган грабували купу разів і власне трупа археологи не знайшли. Всі висновки зроблені з дотичних артефактів.
- Переп’ятиха чи не єдиний курган такого типу і з 7 століття до н.е. в нашому лісостепу. Це периферія скіфського світу того часу. На тому ж Кавказі (Адигея) подібних некрополів в разіща більше і їх теж пов’язують з війнами у Передній Азії. Припускається, що саме тут ховали перших правителів скіфської військово-політичної еліти, які брали участь у походах до Ассирії.
- Я наполягаю на тому, що семантично між іменами Партатуа і Переп’ятиха немає НІЧОГО спільного.
1. Перше, ймовірно, з якоїсь із мов Кавказу (грец.версія – Проторій). Згадується фрагментарно у ассірійській хроніці.
2. Друге – лексичний субстрат часів Київської Русі. Між ними 1500-1800 років. Я не вірю у настільки довгу подорож топонімів, крім, можливо, гідронімів. Особливо в історично динамічних, етнічно неоднорідних контактних зонах на кшталт Поросся («Білоцерківського» і «Кагарлицького степків»).
***
ЗВІДКИ Ж ВЕРСІЯ?
- Про неї часто згадують на мутних язичницьких сайтах і форумах. Але її автор не Тереножкін, а головний археолог того часу, котрий багато копав на Обухівщині (Трипілля, Витачів), мега-зірка радянської науки академік РИБАКОВ. Для чистоти експерименту я зацитую весь уривок з його «Язычества древней Руси».
… Курган Перепятиха представляет очень большой исторический интерес, так как, во-первых, отражает значительную степень социальной дифференциации и выделение племенных вождей очень высокого ранга уже в VII в. до н. э.
Во-вторых, важно отметить, что имя кургана прямо соотносится с устойчивым и древним наименованием Перепетова Поля, огромного степного острова посреди лесостепной зоны Среднего Поднепровья. В средние века здесь селились "свои поганые", кочевники-торки, служившие киевским князьям. Уже тогда это внутреннее степное пространство именовалось "Перепетовым Полем" (Ипатьевская летопись 1150 г. Это наименование сохранилось до XIX в. ).
Третьим обстоятельством, повышающим исторический интерес кургана Перепятихи, является его синхронность таким крупным евразийским событиям, как походы киммерийцев, а затем и скифов в Малую Азию, к границам Мидии и Ассирии. Из жреческих вопрошаний ассирийского царя Асархаддона (681 - 668 гг. до н. э.) известно о его союзе со скифским царем Партатуа (у Геродота - Прототий) (ВДИ, 1947, № 1, с. 270. ).
Мы знаем не только о воинственной деятельности разных скифских отрядов на Востоке, но и об их возвращении на свои исконные места, послужившим основой нескольких эпических сказаний. Одним из археологических доказательств является Мельгуновский курган на южной окраине лесостепной зоны, другим, быть может, допустимо будет считать курган Перепятиху в северной части этой зоны, ЕСЛИ ЛИНГВИСТЫ НАЙДУТ ОБОСНОВАННЫМ СБЛИЖЕНИЯ: ПАРТАТУА (БАРТАТУА), ПЕРЕНЯТ, ПЕРЕПЕТ…
І додає:
… Средством сохранения имени особого вождя, похороненного с небывалым количеством соумирающих, могли быть какие-то племенные сказания ("Возможно, что отдельные дружины лесостепных племен участвовали в походах скифов (Мельгуновский курган и курганы в урочище Холодный Яр)". Петренко В. Г. Правобережье Среднего Приднепровья, с. 57. ).
***
ПІСЛЯМОВА
1. З тексту зрозуміло ХТО, КОЛИ і ЧОМУ припустив, що Партатуа і Перепет мають одну семантичну і еволюційно морфологічну основу. Іншими словами, хто автор припущення.
2. Разом з тим Рибаков це НЕ стверджує, а лише припускає в якості дуже сирої версії
***
Чужу позицію я дослідив, свою зафіксував.
