Перший текст - «НОВИЙ ОБУХІВ»: ЯК НІМЦІ «ЗВІЛЬНЯЛИ» СЕЛО У 1941 РОЦІ. ВЕРСІЯ КОЛАБОРАНТІВ (https://surl.li/mxdsef).
Спойлер: економічна організація (експлуатація) нацистами селян на окупованих територіях майже не відрізнялася від колгоспної. Просто називалася інакше.
***
ДО КРАЩОГО ЖИТТЯ
Серед крутих гір та широких ярів, на десять кілометрів з півдня на північ, розкинулося місто Обухів. Внизу блищить тиха річечка і несе свою чисту водицю до темного гаю. Мальовничий пейзаж прикрашається невеликими садками з фруктовими деревами. Біленькі будинки, чисті гарні вулиці, дбайливо обгороджені чудові городи веселять душу і подають надії на краще майбутнє.
Радісно працюють люди під теплим і ясним сонячним промінням, використовуючи кожну годину: зранку в полі, а до пізнього вечора — на городах біля хат. Кожному хочеться надолужити час, що його відібрали лихо і темрява, скупа на тепло та багата на дощі весна.
У цій напруженій праці велику допомогу населенню подали німецьке керівництво і місцеві районові органи, дбаючи про те, щоб добірного насіння було більше і краще заясіяно зернових культур та різної городини.
Багато праці приклали і робітники райспоживспілки. Вони зібрали понад 100 тон насінної картоплі, чим задовольнили вимоги не тільки свого району, а й допомогли Василькову та багатьом установам Києва. Немалу участь у цьому взяли і сільські споживчі товариства Обухівського району, приймаючи картоплю від населення та відпускаючи за нарядами багатьом одержувачам. Щодня довозять сільгосптовариства тисячі яєць і майже на 100% виконують план обов’язкової поставки.
Тепер сировина набуває особливо великого значення. Обухівська райспоживспілка і цьому питанню віддає немало уваги: тут зібрано різної цінної сировини на суму понад 180 тисяч карбованців — шкіра, вовна, лікарських рослин. Але найбільше зібрано кольорових металів (план виконано на 409%).
Дедалі ширше розгортається і виробнича діяльність райспоживспілки, хоч у декого з керівників живе ще та традиційна думка, що Обухів не може мати виробничих підприємств. Вони зібрали понад 100 закладів, бо і в минулому їх тут ніколи не було.
Перемагаються ці та всілякі інші труднощі, райспоживспілка переробила чималу кількість буряків на повидло, сік, сироп та брагу, і лише це дало коло 16 тисяч карбованців прибутку; відкрито майстерню ваг, організації району проводять до ладу своє вагове господарство до найближчого сезону збирання врожаю.
Докладено багато праці на відновлення гончарного та цегельного заводу, і вже тепер тут виробляють для будівництва цеглу, а скоро будуть і гончарні вироби. Організовується також виробництво вжиткових речей з лози — лозотару (кошики) та різних меблів.
Такі заходи збільшують асортимент краму, пожвавлюють торгівлю і задовольняють попит споживачів, що в свою чергу сприяє більшому кооперуванню населення та мобілізації пайового капіталу.
Дружна спільна праця дасть ще кращі наслідки, приведе до гарного, заможного життя.
А. Б.
***
ІЗ ЗАУВАЖЕНОГО:
1. Довжина Обухова. Вона дійсно 9-10 км.
2. Обухів названий містом, а не селом.
3. «Тиха річка», ймовірно, Кобрина. А «темний гай» - частина заплави Стугни в районі нижнього АТБ;
4. Стиль нічим не відрізняється від радянського, можливо тому, що вчилися писати українські колаборанти на службі Рейху все-таки по радянським школам.
5. Буряки – багатогранна культура, в Обухові з нього роблять все, від повидла (!) до власне бурячихи.
6. Є два заводи: цегельний і гончарний. Я думав, шо другий з’явився лише після війни, в 1960+-.
7. Виявляється, мали цінність вироби з лози. Очевидно, цим ремеслом володіла якась кількість жителів.
Але, найцікавіше у цьому всьому тексті це РАЙСПОЖИВСПІЛКА. Хоча би тому, що попри весь антикомунізм ця вже німецька форма експлуатації українських селян майже НІЧИМ не відрізнялася від колгоспної. Суть вся та сама: працюй на державу, своє - здавай, продавати – нізя (купа штрафів і кар за комерцію).
***
Райспоживспілка під час нацистської окупації України — це не суто «нацистська» інституція, а адаптована форма довоєнної кооперативної системи, яку окупаційна влада використала для контролю економіки на місцях.
ЩО ЦЕ ТАКЕ
Райспоживспілка (районна споживча спілка) — це кооперативна організація, яка об’єднувала магазини, заготівельні пункти й переробні майстерні. Вона займалася:
- збором продукції від населення (картопля, яйця, сировина, метали);
- розподілом товарів і постачанням;
- дрібним виробництвом (переробка продуктів, ремесла);
- організацією торгівлі.
Під час окупації такі структури фактично працювали в інтересах німецької адміністрації: через них централізовано збирали ресурси для армії та тилу.
ЧИМ ВІДРІЗНЯЛИСЯ ВІД КОЛГОСПІВ
1. Тип організації
- Колгосп — це сільськогосподарське виробниче господарство (люди разом працюють на землі).
- Райспоживспілка — це торгівельно-заготівельна і кооперативна структура (не виробляє масово, а збирає і розподіляє).
2. Функція
- Колгосп вирощував зерно, овочі, утримував худобу.
- Райспоживспілка збирала продукцію у населення, переробляла та передавала далі.
3. Ступінь примусу
- Колгоспи були примусовою формою організації ще з радянських часів (і під окупацією часто зберігалися як «громадські господарства»).
- Райспоживспілки формально виглядали як кооперація, але на практиці теж діяли під жорстким контролем і виконували плани збору.
4. Роль в окупаційній економіці
- Колгоспи — база виробництва продуктів.
- Райспоживспілки — інструмент вилучення, обліку і розподілу цих продуктів.
