По наводці Сергія Ситника уважно продивився "Военно-статистическое обозрение Российской империи. 1848 - 1858. Т. 10, ч. 1 : Киевская губерния". Набрав трохи інфи, котру хотів всунути в один допис, але, подумав, шо буде затісно.
Сьогодні трохи про водойми Краю, котрі згадуються в описі губернії. Серед цікавого:
СЕЛО БЕЗРОДИЧІ І РІЧКА КРАНА
1. Серед іншого, в тексті є с. БезрОдичі (Безрадичі) і р. Крана (Красна). Очевидно, що йдеться про фонетику, а не семантику. Да, в Безродичах корінь - род, родитися, безродний, в Безрадичах - радість, безрадісний, туга, це різне наповнення. А Крана взагалі звучить наче з роману Єшкілєва.
2. Втім, думаю, це питання звучання. Я і далі притримуюся гіпотези про "фонетичну еволюцію", згідно з котрою одне і те саме місце може мати різні обриси, кордони, звучання тощо. В поколіннях, епохах і тд.
***
РІЧКА СТУГНА
1. Має "плотины и гати".
2. Через піщані наноси перетворилася на "незначительный ручей".
2. Розливається, але не шкодить. Під час паводка переливається через греблю у Словободі Копачевській.
3. В Безрадичах через Стугну є переправа пором (до 100 пудів) і невеликими човнами.
4. Було би добре влаштувати переправу на сваях, тоді можна було би направляти війська із Гвоздова прямо на Обухів.
***
БЕЗРАДИЦЬКЕ БОЛОТО
1. В тексті в іншомовній формі йдеться про реліктове паводкове русло Дніпра від Києва до Трипілля, зокрема, про кілька його частин.
2. Частина перша - болото Оберком (не розумію значення) від Лісників до Підгірець.
3. Частина друге - Безрадицьке болото. Нагадаю, починаючи з Безрадич в бік Обухова ця частина дніпрової заплави відома як урочище Гощів.
***
ПАВОДОК НА ДНІПРІ
1. Загалом у тексті надзвичайно цікаво описується навігація між Києвом, Трипіллям, Ржищевом, всі ці мілини, котрі примушують бути дуже уважними; виникають де і коли хочуть; у спеку рівень води падає і навігація стає пеклом для лоцмана тощо. Мені сильно нагадало Марка Твена і його розповіді про Міссісіпі.
2. Що стосується Ойкумени, редакція стверджує, що під час повені на Дніпрі біля Трипілля (можливо, з'єднувалися води головного і паводкових русел Дніпра + гирла Стугни) утворюються великі, сезонні озера. Про них і велетенських раків є у працях місцевих краєзнавців.
***
ТРОХИ ЦИФР
1. Болото Оберком (Лісники - Підгірці)
2. Безрадицьке болото (Підгірці - Обухів)
3. Паводкові озера біля Трипілля
***
ВІЗУАЛІЗАЦІЯ
На всім відомій карті Шуберта 1868 року я виділив дві частини цього самого реліктового паводкового русла Дніпра (воно ж правобережна заплава долини Дніпра) котре було зарегульоване в 1965 році:
1. ВЕРХНЮ. Від Ходосівки до Безрадич з моєю улюбленою дюною, "островом" Кораблище (Човнище).
2. НИЖНЮ. Від Безрадич до Трипілля.
***
***
Літературка:
