КЛАСТЕР
Воно наче історичний торт складається з кількох археологічних, слов’янських шарів змазаних кремом еволюції і увінчаних різними степовими вишеньками у вигляді сарматів і тд.
До слова, зауважу, що до товаришів-зарубинців місце це не пустувало. Під ним зафіксовані білогрудівські і милоградівські залишки. Прям біля нього – скіфське поселення і могильник.
Причин для цього було досить і всі вони ландшафтно-географічні. Де пологі, а де стрімкі схили балок. Перші зручні для землеробства, другі – захисту. Порізані ярами і джерелами неширокі і акуратні вододіли Красної, Кобрини і Стугни. Вихід у величезну, заболочену долину Дніпра, природній захист і білкову кормову базу і тд.
Втім, історично так сталося, що саме починаючи із зарубинецької культури пагорби над гирлом Кобрини стають місцем безперервного протягом 7 століть розвитку дніпровських культур.
***
ДЕСТИНАЦІЯ
Зараз це місце, позначене печаттю екстенсивного городництва. Втім, попри це, воно цілком придатне для формування унікальної туристичної дестинації.
Станом на зараз це найбільш описане археологами місце. З нього відкриваються чудові види на Обухів. А в лісах можна побачити єнота або просто зловити пристойний глюк.
Це місце, про котре можна написати книжку. Сума статей про нього цілком достатня.
***
ПИТАННЯ
Мене ж, крім іншого, завжди цікавили кілька питань, альфа і омега цієї території:
1. Наскільки сильним був сарматський тиск в часи, коли на краю гори було зарубинецьке городище? Власне, чи він став причиною його занепаду.
2. Якими були зв’язки, в тому числі торгові з мешканцями далекого степу, тими ж хозарами, кераміка котрих зустрічається на поселенні?
3. Хто поставив хрест на крайньому поселенні в середині 10 ст? Чи не бородаті дядьки, котрих сьогодні стереотипно ототожнюють з дракарами, рунами і «норманською теорією»?
4. Наскільки великим було поселення на Шпилю в зеніті свого розквіту? Питання не риторичне, оскільки розкопано багато (але, не все) і тому єдиний метод, котрий може підказати відповідь на питання це екстраполяція.
5. Чи було поселення на Шпилю не лише племінним, як стверджують деякі археологи, але і вагомим політичним центром того часу?
6. Відповідь на питання до докириличний напис на пряслиці з поселення Обухів-2, досі точно не атрибутований і не розшифрований.
***
АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ СЕРЕДНЬОГО ПРИДНІПРОВ’Я І ОБУХІВ-2
На жаль, стара монографія Приходнюка «Археологічні пам’ятки Середнього Придніпров’я 6-9 століть» за 1980 рік не дає відповіді на ці питання. Як і не враховує дані майбутніх досліджень на Шпилю.
Що, зрештою, не завадило мені зробити з неї витяжку саме про Обухів, тільки про нього.
***
ОБУХІВ 2 і ОБУХІВ 3
… Археологічні дослідження в районі Обухова та на поселеннях Обухів II та Обухів III виявили значний матеріал, що стосується ранньосередньовічного періоду Середнього Придніпров’я.
Загальні відомості та хронологія:
1. Поблизу міста Обухів були виявлені напівземлянки другої половини І тисячоліття н. е..
2. Обухів II та Обухів III є важливими багатошаровими поселеннями, матеріали з розкопок яких використовувалися для відстоювання схем культурного розвитку дніпровських культур І тисячоліття н. е.
3. Пам'ятки в районі Обухова також відносяться до так званих "київського типу", що датуються другою чвертю І тисячоліття н. е. і синхронні черняхівській культурі.
4. Щодо Обухова II, датування є широким – друга половина І тисячоліття н. е., або конкретніше – VI–VII та VIII–IX століття н. е.
***
МЕШКАНЦІ
Культурні типи та знахідки на поселенні Обухів II: На поселенні Обухів II були виявлені житла з керамікою таких типів:
1. Пеньківського типу.
2. Корчакського типу.
3. Волинцівського типу.
Житла на Обухові II (що відносяться до волинцівського типу) є напівземлянковими спорудами прямокутної форми, площею 12–18 м² та глибиною 0.8–1 м від сучасної поверхні. У них були глинобитні печі, розташовані в одному з кутів або біля стінки, перекриття яких споруджувалось з глиняних «вальків». Також на Обухові II досліджено залишки наземної споруди з глиняною обмазкою площею близько 5 м², яка містила кераміку пеньківського типу.
***
КЕРАМІКА
Керамічні знахідки з Обухова II (ідентичні волинцівському посуду Лівобережжя Дніпра) включають:
1. Ліпні горщики:
- З недбало обробленою поверхнею, нерівномірним обпалом, домішками шамоту, жорстви та кварцу. Часто мають стрункі пропорції з розширеним доверху тулубом, добре вираженими плічиками та шийкою, відігнутим назовні вінцем (край вінця може бути прикрашений пальцевими вдавленнями або защипами).
- Неорнаментовані фрагменти струнких горщиків з опуклим тулубом, слабо вираженими плічиками і шийкою, та коротким, майже вертикальним або ледь відігнутим назовні вінцем.
- Горщики з опуклобоким тулубом, добре вираженими плічиками у верхній частині та майже вертикальними прямими вінцями.
- Опуклобокі горщики з розширенням у верхній частині тулуба, невиділеними плічиками і шийкою, та нахиленим до середини краєм.
2. Ліпні сковорідки з досить високими бортиками, які іноді прикрашались по краю пальцевими вдавленнями та защипами.
Кружальний посуд:
- Широкогорлі горщики з вертикальними вінцями, крутими плічиками та тулубом, звуженим до плоского дна. Вони виготовлялися з добре відмуленого тіста з домішками дрібного піску, поверхня згладжена, сірого або чорного кольору. Комірець посудин прикрашався пролощеними паралельними лініями або сіткою; на плічиках зустрічаються паралельні лінії, горизонтальний хвилястий орнамент та відбитки зубчатого штампу.
- На Обухові II також було виявлено невелику ліпну посудину з циліндричною верхньою частиною, що плавно переходить у розширений тулуб, форми якої пов’язуються з кочовим населенням Дону та Сіверського Дінця.
***
Інші знахідки з Обухова II:
- Залізні предмети: ножі, серпи, мотички, пряжки.
- Скляні намистини.
- Керамічні прясла: біконічні та плоскі.
- Кістяні проколки, астрогали.
- Бронзові та срібні бляшки та підвіски салтівського типу.
***
Обухів III:
- Це поселення відноситься до пізньозарубинецького.
- Кераміка з Обухова III згадується в контексті порівняння керамічних комплексів київського та пеньківського типів, зокрема щодо опуклобоких горщиків з добре вираженими плічиками та шийкою, і відігнутими назовні вінцями.Дослідженнями на Обухові II та Обухові III значно поповнена джерелознавча база для вивчення пам'яток київського типу в Середньому Подніпров'ї.
