Не Малишком єдиним: ТОП богів обухівської історії

Станом на сьогодні Обухів, як і більшість київських передмість позбавлений свого коріння, а відтак і потенційного туристичного шарму.

Більшість населення позбавлене елементарних уявлень про історичні постаті, котрі населяли долину р. Кобрина. Паралельно місцеві консервативні кола намагаються відродити пізнорадянський пасторальний міф Обухова.

Помножений на сучасний націоналістичний дискурс він

• звужує,
• обмежує
• і спотворює потенційно привабливий образ обухівської історії.

Варто відзначити, що спотворений обухівськими фундаменталістами образ Обухова є типовим культурним покручем - результатом "абортизації світогляду", котрий здійснили вчорашні комсомольці-активісти - сьогоднішні РУХівці на початку 90-х. Таким шляхом до нового, пострадянського патріотичного канону потратила частина старих комуністичних божків на кшталт Малишка.

Безумовно, сучасний культ Малишка - радянський, бережно загорнутий до ковдри із некритичного сприйняття і напівживим десантований у 21 століття. В Обухові він носить всі ознаки культурної релігії. Єдине, що тішить - це постійне зменшення кількості адептів "рушникової секти", котра не має сил розвітатися з культурними кодами своєї комсомольської молодості.

Втім, крім нього, існує кілька перспективних, проте маловідомих в Обухові персонажів, здатних

• доповнити
• і заповнити прогалини в насправді незгіршій за інших обухівській історії. Можливо колись ці призабуті історичні тіні займуть своє місце в пантеоні обухівських богів і доповнять відколоті частини її мозаїки.

Для зручності розіб’ємо їх на епохи, вихідцями із котрих вони були. Відтак, йдеться про наступні, потенційно продуктивні образи обухівської історії. Для зручності братимемо по 3 з кожної епохи.

Отже:

Велике князівство Литовське / Річ Посполита

• Обух. Напівлегендарний засновник Обухова, котрий, ймовірно, об’єднав в єдину адміністративну систему розкидані по місцевим горам-ярам, хутори;
• Князь Острозький. Батько чи син, перший легенда, другий – останній в роді. Фактичний засновник Обухова, похований у труні історії класовим радянським підходом до неї.
• Козацькі ватажки. Яків Сачко і Микита Швачка. Можливі вихідці з Обухова. Повстанці за українською, здрайці – польською версією історії. Легенди козацького архетипу України. Яків Красовський – історичний персонаж, сотник часів Хмельницького.

Російська імперія

• Бердяєви. Всі три – батько і два сини. Генерал-губернатор Києва і діти, котрі народилися або певний час жили у маєтку в Обухові. Всесвітньовідомий російський філософ-консерватор і маловідомий український поет-есер. Переказ про череп генерала - один із неперевірених епізодів місцевої історії.

УНР/гетьманат

• Отаман Зелений. Трипілець, котрий, на відміну від вихідця з Щербанівки Григорія Косинки увійшов до долини обухівської історії. Парадокс у тому, що, згідно з переказати старожилів в Обухові його не жалували. Втім, це не завадило новітнім міфотворцям зліпити з цього "трунаря" української державності чергову націоналістичну «ікону». Поставити комуніста Зеленого на п’єдестал поруч з більшовиком Малишком.
• Дашкевич-Горбацький. Діяч УНР і Гетьманату, викреслений з місцевої історії 70 роками її «мужиказації» (і «малишкізації» теж).
• Мошко Лисинський. Єдиний відомий нам дореволюційний (швидше до погромів 1919) рабин Обухова, чия постать повинна увійти до обухівського пантеону з кількох причин. Одна з них - історія Обухова це історія всіх, хто жив на його території без огляду на походження.

Велика Вітчизняна (Друга Світова)

Перші два це

• Іван Русан і Микола Киянченко. З ними все просто – вони Герої Радянського Союзу. Тут немає що додати або відняти.
• Третій дуже контраверсійний, партизан-чекіст Бараков (Вараков), котрого у Києві застрелив діяч націоналістичного підпілля. Були й інші, як загиблі у Розкопаній цивільні, так і очільники партизанського руху.

Радянська Україна

• Малишко, Малишко і ще раз Малишко. Ікона, фреска, збірний образ, уособлення модерної України і пасторального Обухова, ЇХНЄ «все» - НАШЕ «фе».
• Георгій Киянченко. Художник. Призабутий як і всі, хто мігрував до Києва і розчинив своє мистецьке обухівське ДНК в морі тамтешнього культурного життя.
• Юрій Домотенко. Краєзнавець, й першим здійснив поворот на 360 градусів і перейшов на бік самостійників у 90-х. «Козак» Обух і «незалежник» Зелений – його, закладені до історії Обухова образи-бомби, вибух котрих поховав під собою право на відмінну від ура-патріотичної точки зору.

Доба Незалежності

• Володимир Чаплінський. Герой Небесної сотні і новітньої історії як Обухова, так і України.
• Герої АТО. Загиблі під час звільнення Донбасу обухівці і мешканці району.

Остання сходинка нашого пантеону богів обухівської історії вільна. І це добре, оскільки до неї не потрапляють за життя. Тому, многії літа претенденту.