Цього року Ржищеву -  873
12:33 22.06.2024
Цього року Ржищеву - 873
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський
Читать на русском

Червень багатий на знаменні дати для міста Ржищів. Цього місяця ми згадуємо події минулих років, спираючись на свідчення архівних фондів та місцевих видань.

Джерело: Ржищівський міськвиконком

Місто з багатою історією

Цього року Ржищеву виповнюється 873 роки. Офіційно статус міста обласного значення воно отримало 6 червня 1995 року, а День міста почали відзначати з 1996 року. Спочатку святкували 14 травня, потім дату перенесли на першу неділю червня, а з 2017 року День міста збігається з днем Святої Трійці, тобто цьогоріч його відзначали 23 червня, - йдеться у повідомленні.

Ржищів завжди славився гостинністю та талановитими людьми. День міста традиційно супроводжувався гучними концертами, ярмарками, виставками та іншими розвагами.

Згадуючи минуле

Сьогодні жорстока війна омрачає наше життя, і ніхто не знає, коли вона закінчиться. Проте кожен українець робить усе можливе для наближення Перемоги. Ми віримо, що настане мирне та щасливе майбутнє для України та нашого рідного краю.

Ось декілька цікавих історичних подій з життя Ржищева:

  • 1 червня 2000 року в Міжнародний день захисту дітей у місті відкрився перший дитячий будинок сімейного типу.
  • У червні-липні 2001 року в Ржищеві працювала археологічна експедиція, присвячена 150-річчю з дня народження Вікентія Хвойки та 850-річчю міста. Знайдені артефакти передані до Ржищівського археологічно-краєзнавчого музею.
  • 28-29 червня 2008 року відбувся перший Еко-культурний фестиваль "Трипільське коло 2008. Вода!".
  • 22 червня 2002 року в урочищі Крутий Вивіз, на місці масового розстрілу мирних жителів, було встановлено пам'ятний Хрест. З того часу щороку 22 червня тут проводяться мітинги пам'яті.

Краса Ржищева у віршах та прозі

Про велич та мальовничість Ржищева можна дізнатися з творів місцевих краєзнавців, а також побачити їх на полотнах художників.

Ось уривок з книги Олега Предаченка "Легенди ржищівські та справи стародавні":

"Не можна не закохатися назавжди у цей правічний та примхливий Дніпро, не можна навік не полюбити ці стрімкі, сивувато-жовті кручі, хаотично прорізані яри та звивисті стежки, що в’юняться їхніми крутосхилами. Цей тисячолітній спокій, цю тишу, напахчену акаційовим цвітом у червні, чи помережений серпневим сюрчанням коників осінній кленовий багрянець і невагоме, зрошене вранішньою росою, павутиння…"

Також хочеться пригадати слова з книги Петра Поржи-Олексієнка "Ржищів над Дніпром":

"Місто Ржищів із своїми околицями багате на рільничі продукти. Земля околиць міста пахла вітром і польовими квітами. Впаде роса на ковель, на гіркі польові трави, і вони пахнуть гостро і міцно, як завжди у жаркі дні і ночі…"