Цього разу ним став сайт Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву.
Не те шоб я ніколи не студіював його нутрощі. Ми, авгури Terra Обухів досить вміло гадаємо по тельбухам інтернету і періодично знаходимо там відповіді на переважно свої питання ("сам п'ю, сам гуляю").
***
ПО СУТІ
Цього разу надибалося трохи Трипілля, Обухова і ближніх сіл. Я їх структурую за магістральними ознаками, трошки підсмажую на вогні анотації і подаю вам, шановні друзі і недруги.
***
"ОСТАННІЙ ПОХІД"
Сьогоднішній улов стосується т.зв. "Трипільської трагедії" - події, котра призвела не лише до короткочасного перейменування Трипілля на Комсомолля, але і формування реального діючого "культу героїв" Трипілля.
Принаймні, в 1987 я ще плакав, коли Домотенко розповідав нам про "звірства зеленівців". Пізніше, я, звичайно, переглянув свою точку зору і на загін Міші Ратманського і на антисемітизм Данила Терпила, втім, сьогодні не про це.
Сьогодні про фоти, більшість із котрих для мене відкриття. Для вас, думаю, теж.
Кепсько, що вони заштриховані вотермаркою, втім, повторюся, головне - контекст. Красота - буржуазна, як сказали би ті, про кого ці фоти.
***
ЩО НА НИХ:
1. 1919. Будинок, з котрого виступили у свій останній похід київські комсомольці.
2. 1919. Міст, біля якого був бій. У назві річки вжите слово "Червона".
3. 1919. Кручі, з яких комсомольців ніби-то кидали у воду. Не дуже і стрімкі, це раз. Начебто це було у Халеп'ї, це два.
4. Хрести на могилах убієнних комсомольців і водночас зірка на братській могилі. Тут премного непонятного, оскільки або злі "зеленівці" все-таки виловили з Дніпра і поховали за християнським звичаєм комсомольців-атеїстів, значна частина з котрих була євреями? Або братська могила після ліквідації "зеленівців" шляхом ексгумації і перезахоронення? Моя не понімай.
5. Цікавий профіль гори, точніше, яру між двома пагорбами, але, оскільки я не абориген, пейзаж не ідентифікую.
6. Ну і трохи мітингів на 11-річчя "трагедії" (серпень 1930). Такий собі "стокгольмський синдром", оскільки серед його учасників в 1930 ну 100% були ті, хто подавав мотузку, хто підштовхвав у спину і казав "Не бійся синку, вода не холодна".
***
ПИТАННЯ все ті самі:
1. ДЕ були ті міст, кручі, хрести, могила і інші елементи нашвидкоруч звареного "культу героїв", котрий, як не дивно, не скис до початку 90-х?
2. Ці фоти підписані як репродукції. Відтак, я не до кінця зрозумів, йдеться про їх фізичну вторинність чи вони постановочні, а не документальні (навряд чи у 1919 у "зеленівців" були воєнкори з фотоапаратами).
Питання.
